Пуаро на відпочинку в Єрусалимі - сонце, екскурсії до Петри, спокій. Але в готелі він чує слова старої місіс Бойнтон, американської тиранки: "Ви ніколи не думали, як легко вбити людину?" Вона тримає свою родину в кулаці - дорослих дітей, невістку, всі в страху й ненависті. Під час екскурсії до Петри місіс Бойнтон помирає від "серцевого нападу". Але Пуаро не вірить: отрута, ідеальне алібі, купа мотивів. Підозрювані - вся родина: син з комплексами, дочка з таємницею, невістка, яка мріє про свободу, навіть молода лікарка Сара Кінг, яка закохалася в одного з синів. Крісті малює Схід 1930-х з любов'ю: червоні скелі Петри, бедуїни, сонце, яке сліпить, але не ховає брехні. Атмосфера задушлива - не тільки спека, а й психологічний тиск сімейної тиранії. Пуаро розплутує не бігаючи, а спостерігаючи й аналізуючи характери. Інтрига тримає в напрузі: алібі здаються залізними, мотиви сильні, а фінал - класичний трюк Крісті: все просто, але геніально приховано. Зачепила тема сімейного насилля - тихого, психологічного, яке вбиває повільно.