Книга Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи

Книга Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи

4 Отзывы
Формат
Язык книги
Издательство
Год издания

Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесу.

Тематика

Багатство, бізнес, економіка

Про книжку

Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.

Для кого книжка

Для усіх, хто цікавиться бізнесом, економікою, політичними та соціальними процесами в світі. Книга також буде цікава журналістам.

Чому ця книжка

«Плутократи» — це найвищий пілотаж дослідження в царині суспільної та економічної історії та ґрунтовний огляд нерівності в наш час.

Відгуки про книжку

«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».

— Chicago Tribune

«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».
Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».

— Guardian

«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».

— New York Journal of Books

Цитати

Про канадський фінансовий сектор

Своєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.

Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».

Про позиційні блага

«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.

Про світських святих

Великі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.

Про Джорджа Сороса

Тридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл».

Продавец товара
Код товара
746176
Характеристики
Тип обложки
Твердый
Язык
Украинский
Описание книги

Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесу.

Тематика

Багатство, бізнес, економіка

Про книжку

Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.

Для кого книжка

Для усіх, хто цікавиться бізнесом, економікою, політичними та соціальними процесами в світі. Книга також буде цікава журналістам.

Чому ця книжка

«Плутократи» — це найвищий пілотаж дослідження в царині суспільної та економічної історії та ґрунтовний огляд нерівності в наш час.

Відгуки про книжку

«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».

— Chicago Tribune

«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».
Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».

— Guardian

«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».

— New York Journal of Books

Цитати

Про канадський фінансовий сектор

Своєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.

Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».

Про позиційні блага

«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.

Про світських святих

Великі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.

Про Джорджа Сороса

Тридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл».

Отзывы
4 Отзывы
Оля Толоконнікова
5 сентября 2019 г
4 балла
Новый порядок
Это было не так легко читать, как я надеялась - здесь довольно много исторического фона и ненужных деталей - но, тем не менее, это чтение переполнено интересными новинками. Я читала эту книгу во время недельного отпуска на пляже, поэтому, возможно, это не лучшее место для чтения об экономической истории, но тот факт, что мне удалось закончить ее, говорит о ее достоинствах. Автор предлагает интересную теорию о том, кто такие плутократы на самом деле и почему мы, массы, в наши дни реже отказываемся от своих голов, в стиле французской революции, как массы прошлых лет: сегодняшние богатые сумели убедить нас в том, что вы идете вперед в жизни, основанной на таланте (или заслуге), а не на рождении в правильной семье или на правильных связях. Конечно, на самом деле все не так. И когда очень умный человек применяет свои таланты только для обогащения, это обычно происходит в ущерб обществу в целом - особенно в этой экономике, где творчество и инновации применяются к финансам, а не к медицине, инженерии или даже производству.
icon-like
Парубок Моторний
8 января 2019 г
2 балла
Прощавайте, пане Климчук!
Терпів, терпів і врешті не стерпів. Стерпів жахливо некоректний переклад назви, стерпів 50 сторінок тексту з дивними і недолугими словами та граматичними конструкціями, але після прикметника 'софістикований' моя ніжна душа, яка обожнює українську мову і не може терпіти знущання над нею, не витримала, і я був змушений замовити собі цю книжку англійською, а примірник 'Нашого Формату' відправити на полицю до так само жахливо перекладеного тим самим перекладачем 'Чорного лебедя'. Це була остання перекладацька робота Миколи Климчука, яку я тримав в руках. Вже вкотре я думаю над тим, чому, маючи всі можливості, в нас не можуть нормально перекласти наукову літературу та різного роду публіцистику. Після такого перекладу стає зрозуміло чому багато люду навіть не береться за прочитання подібних текстів українською, а одразу купує російський переклад. Всім, хто так само як я чутливо ставиться не тільки до смислового навантаження, а й до форми його викладення, раджу читати цю по своїй суті доволі цікаву книгу мовою оригіналу.
icon-like
Едуард
27 июля 2018 г
5 баллов
Хто правий? Щасливий селянин чи нещасний мільйонер?!
Одна з книг, які мав щастя цього місяця прочитати- це "Плутократи") Кілька слів про автора: Христя Фріланд (англ. Chrystia Freeland) - канадська письменниця, журналістка і політик, має українське коріння. В цій книзі, Христя Фріланд, надає можливість читачам, на якусь мить, зазирнути за куліси "іншого" світу. Світу, де люди у віці 20+ років, отримують освіту, вартість якої, їхнім батькам, обходиться в кілька сот тисяч доларів. Світу, де ці люди, вже до 30 років- стають мільярдерами, власниками різних фінансових фондів. Світу, де ці люди вирішують долі країн. Хто вони? Сучасні плутократи! Частина найбагатших представників пануючого класу в демократичних державах. Автор, Христя Фріланд, дуже цікаво і захопливо, на сторінках цієї книги, передає їхній світ. Чим ці люди живуть, люди, які входять до 0,01% найбагатших людей планети? Які в них захоплення? Що вони мають спільного між собою? Які погляди? чи правда, що багатство не має національності? Кого вони приймають у свій "закритий" клуб, і чи достатньо одних лише грошей, щоб туди потрапити? Як формується світ, під впливом цих людей? Книга сповнена цікавих фактів з життя різних мільярдерів і мільйонерів світу, дуже часто трапляються згадки і про Східну Європу, зокрема - про Україну, про наших "плутократів". Окремо приділена увага процесу приватизації 1990-х років, в Україні та Росії. Як це було і що насправді відбулося. Книга не дасть вам якихось "інструментів" для продаж, чи додаткових знань по психології. Ні. Але, ця книга досить сильно розширить ваш горизонт знань на тему плутократії. Що, доволі актуально зараз і, бажано, трішки детальніше розуміти. Сама ж книга читається, наче художня, доволі легко, захопливо, історії найбагатших людей навряд чи залишать байдужими ваш розум, якщо він спраглий до знань.
icon-like
Возникли вопросы? 0-800-335-425
250 грн
Нет в наличии
Бумажная книга