Мабуть, багато хто бачив американський фільм ,,Вам лист" з Меґґ Раян та Томом Хенксом у головних ролях, сюжет якого закручується довкола знайомства в Інтернеті та переписування, яке з цікавості починає переростати у щось серйозніше та рано чи пізно має трансформуватися у реальну зустріч. Роман ,,Північний вітер" Даніеля Глаттауера пригадав мені і цю кінострічку, і книгу ,,Самотність в мережі" Вишневського і навіть перегукнувся з моїм особистим життєвим досвідом. Думаю, що чимало читачів впізнають частково й себе, читаючи цей твір. Головні герої - Емма та Лео. Заміжня, мати двійка дітей та абсолютно щаслива в ідеальному шлюбі 34-річна жінка та професор лінгвістики, який переживає болісне припинення стосунків з жінкою по імені Марлен. Емма Ротнер та Лео Ляйке. Абсолютно незнайомі люди, яких доля зводить у віртуальному світі. А все через те, що Емма шляхом мимодруку відправила електронний лист не в редакцію журналу ,,Like", а чоловіку з прізвищем Ляйке. Випадковий адресат відписує з ввічливості, що стає поштовхом до переписки, яка набирає обертів та досягає апогею через майже два роки. Як і очікувалося, банальна цікавість життям, роботою один одного стає щирішою та прив'язанішою. Питання розвіртуалення - це лише питання часу. Та і Еммі, і Лео комфортно уявляти свого співрозмовника таким як хочеться, тому обоє відтягують таку жадану зустріч. Вони таки наважуються на першу, яка зазнає фіаско, а також і на другу. Забігаючи наперед, скажу, що фінал залишається відкритим, тому кожен читач зможе сам дофантазувати, що ж могло бути далі. Дуже цікавою є структура роману. Оповідь - це суцільні діалоги, тобто письменник передає усю переписку між головними героями, починаючи з першого меседжу-скарги.