«Пішла киця по водицю» — це збірочка народних і авторських колисанок. Колискова пісня — чарівний місточок між нами і нашими предками, потужний захисний оберіг Роду. Здавалося б, нехитра співаночка, щоб приспати дитятко. А насправді в ній закодовано гармонію Всесвіту, безперервність життя і пам’яті, мудрість поколінь, запах рідного дому. У неквапливій, монотонній колисанці чується дихання землі, шепіт вітру, голос трави, стремління води, тепло сонця, таїна місяця, материнська любов, батьківська сила… А ще з цієї книги читачі дізнаються, чому матері найчастіше у колискових зверталися до котиків, чого просили у Сонка і Дрімоти, що наказували Нічницям та Полудницям; стане відомо, навіщо немовляті у колиску клали ніж, а під подушечку — хміль, чебрець, полин, материнку; у якому зіллі купали хлопчиків, а в якому — дівчаток; з чого наші прамами робили «куклу», аби нагодувати дитину, та багато інших премудростей від пращурів. Також посмакують дулями з маком, приготувавши їх за давнім рецептом, який знайдуть у книжці «Пішла киця по водицю».