Автор спробував подивитись на події кінця XIX – першої половини ХХ століття очима свого діда – Михайла Івановича Терещенка. У ній описані перипетії долі цієї видатної людини, яка у тридцять один рік була власником одного з найбільших статків Російської імперії, депутатом Державної думи Росії, міністром фінансів, а потім - іноземних справ у Тимчасовому уряді після лютневої революції 1917 року. Він усе втратив, але зумів почати свою життя з чистого листа і, живучи в еміграції, став одним із найшанованіших фінансистів світу.