Цю книжку К. С. Люїс, знаменитий письменник, учений і мислитель, написав після смерти своєї коханої дружини, з якою йому судилося прожити лише 4 роки. Як апологет християнства, Люїс раніше писав про втрати і страждання, але одна річ – теоретично міркувати, і зовсім інша – переживати самому. Люїс ділиться тим, як він переживає свою скорботу, які питання ставить Богові й до яких висновків доходить.

Це глибокі й відверті роздуми (а іноді – й волання) про страждання й біль, радість і любов, смерть і життя після смерти, релігію та Бога.