Головний герой новели Франца Кафки - Грегор. Він працював комівояжером (укладачем угод), фінансово забезпечував себе, батьків і сестру. Але тільки до фатального ранку, коли Грегор прокинувся комахою. Автор подає перевтілення героя, не як якусь дивовижу, а швидше як раптову хворобу. І з того ранку життя чоловіка летить шкереберть: родина і колеги відвертаються від нього, його вважають монстром, який не розуміє людей (Грегор розуміє, але його - ні), твариною, замикають у кімнаті без будь-яких зручностей, знущаються, ненавидять за зіпсоване життя (тепер раніше безробітні родичі повинні забезпечувати себе самі). Мені здається, через перевтілення автор показує, як один випадок, чи то хвороба, чи вчинок, можуть змінити ставлення до людини. Він намагається донести, що суспільство не приймає не таких у поганому сенсі слова. А хіба ви не помічали нічого такого у високорозвиненому двадцять першому столітті? Грегор-комаха міг би стати відомим, єдиною у своєму роді людинокомахою, знаменитістю. А натомість був полоненим власної родини. Це влучна метафора, адже тут говориться не зовсім про комаху, а про людину, яка в силу обставин разюче відрізняється. Я безумовно раджу прочитати цю новелу, щоб наступного разу, насміхаючись над вадами інших, люди пригадали історію Грегора, його перевтілення і страждань.

Для мене творчість Франца Кафки завжди видавалась якоюсь чудернацьокою, химерною, загадковою, навіть похмурою. “Перевтілення” – яскраве тому підтвердження. Уявіть, що середньостатистичний чоловік, далеко не лідер та не оригінал, а звичайнісенький службовець одного ранку прокидається... павуком. Жах! Не правда? Грегор Замза дбає про свою сім’ю, дисциплінований, старанний, працездатний. Він піклується про хвору матір, молодшу сестру, яка мріє стати музикантом, батька-банкіра. Якби важко не було, весь тягар відповідальності за родину лежить на його плечах і він це дуже гостро відчуває та робить все можливе для їхнього комфорту та достатку. Аж поки в одну мить світ перевернувся на виворіт. Химерне та жахливе перевтілення в комаху стало для героя справжнім жахіттям. Проте його більше турбує не його зовнішній вигляд, а те, хто буде турбуватися про його родину, що вона може залишитися без коштів. Зовні потвора, всередині він залишався собою: люблячим сином та братом, добрим, чуйним, турботливим. І тим жахливіше було непорозуміння в родині, байдужість, зневага, огида до нової подоби. Хто ж полюбить величезного потворного жука, хай навіть з добрим серцем? “Перевтілення” – це не просто метафора чи алегорія. Це такий собі своєрідний погляд письменника на людське суспільство, де зовнішність цінується набагато більше за внутрішній світ.

Чи можете ви собі уявити що одного, ніби чудесного ранку, все зміниться : ви станете напівтвариною? Еге ж бо. Наш головний герой також навіть подумати про таке не міг. Але справді, одного ранку він прокинувся вже не у звичному його образі - у тілі (комаха). І тут життя героя кардинально змінюється : його звільнюють з роботи, але це не найстрашніше. Найстрашніше, що могло тільки бути це - відраза найближчих людей - сім'ї. Це справді вражає, вже ми можемо побачити як змінюється відношення до людей, зі зміною його зовнішнього стану. Адже внутрішньо герой не змінився - він все ще така людина як усі інші. Але з часом інстинкти беруть вверх... і все змінюється. Отже,поціновувачам творчості Кафки - рекомендую обов'язково почитати цю книгу. Й взагалі інші його шедеври... Хто зустрічається з Кафкою вперше застерігаю: Кафка пише нестандартно, можливо, для когось навіть і дивно. Отже, раджу почитати, й винести для себе урок, про підступність людей, як за одну мить ти можеш втрати все, що можливо, раніше не цінував...