Книга Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь. 1569-1999 рр.

Праця відомого американського історика, професора Єльського університету Тімоті Снайдера "Перетворення націй" досить незвична за своєю тематикою. Це не є, скажімо, виклад політичної історії якоїсь окремої країни чи доби. Замість переказувати події пан Снайдер звертається до вивчення ідентичностей, зокрема висвітлює надзвичайно цікавий процес формування сучасних націй Східної Європи. У центрі його книги - уявний та реальний образ давньої Речі Посполитої як республіки багатьох народів. Автор переконливо доводить, що та політична мапа регіону, яка всім нам добре відома нині, не була чимось визначеним наперед, адже будь-яке прикордоння - це завжди територія затятого суперництва, зіткнення протилежних інтересів. У цьому сенсі дуже показовим прикладом перетину культур є постать Адама Міцкевича - видатного поета і творця сучасної польської літератури, котрий польською мовою оспівував "Батьківщину мою Литву", тобто Велике Князівство Литовське - частину спільної колись держави, Речі Посполитої. За іншого збігу історичних обставин Вільнюс міг би стати сьогодні польським або білоруським містом, Львів - польським, а Холм чи Перемишль - українськими.
Книга "Перетворення націй" складається із трьох великих розділів, кожен з яких є значною мірою самостійним. Особисто для мене найцікавішою виявилася перша частина, присвячена формуванню модерної литовської нації, бо тема ця досі була мені маловідома. Пан Снайдер детально зупиняється на перипетіях боротьби трьох національних проєктів (польського, білоруського та власне литовського) за Вільнюс. Дуже цікаво, що визначальною в цьому контексті стала повоєнна радянська доба, коли місто заселили литовці з навколишніх сіл. У другому розділі йдеться про болючу тему війни за польсько-українське прикордоння, зокрема висвітлюються трагічні сторінки обопільних етнічних чисток у Західній Україні та в Південно-Східній Польщі. Нарешті, у третьому розділі Тімоті Снайдер дуже схвально висловлюється про примирливу й компромісну політику Польщі 90-х років щодо своїх східних сусідів. Поляки не висунули територіальних претензій до Литви чи України, приставши на формулу Єжи Гедройця: "Львів є українське місто, а Вільнюс - литовське". Ця далекоглядна раціональна позиція дала свої плоди, дозволивши Польщі зосередитись на внутрішній модернізації та євроінтеграції. Приєднання Польщі до NATO і ЄС Тімоті Снайдер вважає виявом тріумфу її східної політики. Книгу було написано 2003 року, тому завершується вона мажорною нотою, відчутним сподіванням на досягнення в найближчому майбутньому загального порозуміння й примирення. Проте дальші події показали, що не все аж так безхмарно...
Загалом "Перетворення націй" - дуже добра і фахово написана книга. Стане в пригоді усім, хто цікавиться процесами формування ідентичностей, міжнаціональними відносинами, історією Східної Європи.