Перепис посполитих Чернігівського полку 1713 року, матеріали якого дають можливість ознайомитися з кількісним та якісним складом посполитого населення (селян і міщан), їхніми іменами, прізвищами, промислами та ремеслами, а також тогочасною адміністративно-територіальною структурою Чернігівського полку і його сотень.

Подимний реєстр Чернігівського воєводства 1638 року є нині єдиним документом, чий масштаб дозволяє уявити як адміністративний поділ та структуру землеволодіння Чернігівщини того часу, так і виступає орієнтиром з економічної спроможності кожного згаданого в документі поселення.

Для багатьох сіл регіону, це також перша письмова згадка про їх існування. Для другого видання подимний перепис перекладено та зроблена географічна прив’язка до сучасних сіл і міст.

Стаття про планувальну основу сіл Чернігівщини XVII-XVIII ст. робить вступ до теми формування різних топографічних типів поселень.