я лише чула, що це роман-гра, тому очікувала якогось ламання четвертої стіни (воно, звісно, було), але не очікувала текстових приколів, що звиваються на стількох рівнях. це Текст і Переклад з великої літери, навіть тішуся, що читала не в оригіналі, бо переклад від Олега Леська додає ще один (ще один! та скіки можна!! можна і треба багато) шар до твору. на самому базовому рівні - це детектив на тлі древніх Афін, розслідування вбивства юнака. це вже супер (не вбивство, воно відверто смердить, бо замішані молоді й прекрасні, як німфи, хлопці з шанованих сімей), бо здається, ще ніколи не читала твору в сеттингу Давньої Греції і не в міфологічному контексті. це просто детектив просто у давньогрецьких Афінах, який одразу засмоктує так, що за волосся не відтягнеш. але також, у нас є Перекладач (не пан Лесько, а літературний, що любить пащекувати в примітках протягом всього тексту). так з'являється взаємодія Перекладача з текстом, а події відбуваються вже у двох вимірах. потім, не буду спойлерити прям, але його монолог в примітках розширюється, тому, щоб осягнути всі ці рівні, однієї голови ледь не стає замало (краще дві, або навіть три). сюжет досить стрімко пролітає, але читала я незвично повільно. просто всі ці перекладацькі приколи - це вже такий професійний гумор, тому я просто неквапно хехекала з усього цього, а ще постійно відволікалася на слова, що добирав наш (реальний) перекладач, бо це все дуже влучно. а цей текст просто створений, щоб з лексикою гралися так і сяк, тому це дійсно перекладацька золота жила. але в сюжеті, хоч він і буває передбачуваним, особливо коли призвичаюєшся до стилю і викрутасів автора, стрімко відбувається щось таке несамовите, що сидиш потім зі складним лицем. тому, якщо спочатку може здатися, що в книзі не буде нічого надмірного, в якийсь момент починається м'ясо. дуже зайшла інтерактивність, бо автор аж припрошує порозгадувати різні хитровиплетені загадки і ребуси. більшість лежать на видноті, підійди та зірви, тому доводиться змагатися у швидкості з Перекладачем, який прудко вставляє свої п'ять копійок оболів. але навіть після викриття певних ідей, все одно цікаво вишукувати підказки й натяки, що настовбурчуються в тексті. розв'язка не стала чимось шаленим, але сам процес читання і структура тексту - це просто золото. ви потішили перекладачку, тому книжка поки ризикує стати кращою в цьому році ** Скільки нарахували ейдетичних слів?

Як же я люблю настільки образне, багатогранне та атмосферне читання. Захоплює незвична ідея викладу сюжетної лінії: ніби читаєш книгу, в якій знаходиш ще одну книгу про книгу). Античний грецький детектив переплітається з примітками перекладача, не менш захопливими та динамічними. Вперше зустрічаю прийом ейдезису, для розгадки якого текст потрібно вичитувати з олівчиком, шукати заховані образи, метафори, алюзії…. Смачно!!! Моя палка рекомендація!