«Печемо з Кафкою» — це книжечка, яка мені хочеться всюди носити з собою і тицяти всім під носа: поглянь, це ж геніально! Картинки Тома Ґолда — це такий гумор для інтелектуалів, а саме ця збірочка найкраще підійде книголюбам, щоб зрозуміти деякі з жартів треба добряче знатися на літературі. Проте, повірте на слово, якщо ви підпадаєте під цільову аудиторію, вам буде смішно до кольок в животі. Більшість із малюнків, що увійшли до цієї збірки, вперше побачили світ на сторінках The Guardian — вельми поважного британського видання, сам Ґолд — людина вельми освічена і кмітлива, він уміє втиснути глибоку думку і неплаский жарт у 2-4 панелі, та й наше «Видавництво» попри його претензійність і тягу до надуманої елітарності, яка мене часом дратує, не робить поганих книжок. Книжечка маленька, проте вона дуже насичена — я б радила читати по одному-два жарти за раз, щоб не пересититися, і так можна розтягти її читання на кілька тижнів. Чому б і ні? Із цим Томом Ґолдом приємно перебувати в одній компанії.

Це дуже специфічна книжка. По-перше, тому що я дуже люблю абсурд, і у ній знайшла цього добра вдосталь. По-друге, певною мірою книжка видалася пародією на різноманітні праці, мета яких – допомога в літературній творчості читачів. Книжка не поділена на розділи, комікси розміщені у ній хаотично, і це доволі вдалий вибір. Навперемін миготять пародійні комікси про персонажів із класичної літератури, про альтернативні варіанти розвитку тих же класичних сюжетів, з історіями про самих письменників, про видавців… Тут ілюстратор застерігає ставати письменником, вказуючи про всі можливі наслідки, тут підказує, як писати детективи, тут розкриває типові помилки у радіоінтерв’ю… Я вже давно так не сміялася. Як це було не дивно, але багато паралелей знайшла із собою, тож є над чим подумати і над чим попрацювати. Що ще сподобалося, що книжка має доволі гарний формат, тож її зручно читати як сидячи, так і лежачи. І взагалі – видання коміксів, чого раніше не пам’ятаю на нашому книжковому ринку, – цікава і, як виявилося, потрібна справа. Раджу прочитати. Особливо авторам, які ще тільки заохотилися до писання і шукають опору в цьому ремеслі. Не скажу, що знайдуть її, прочитавши книжку, але принаймні піднімуть настрій :)