Друга книга у серії ретро детективів (точніше – шпигунських романів) "Пригоди Марка Шведа". До речі, можна спокійно читати з цієї книги: у спогадах героя основні повороти його долі розкриваються достатньо, щоб спокійно орієнтуватись у сюжеті. Більше того, якщо зачепить – можна повернутись і до першої книги, у фідбеках авторка якось умудрилась обійтись без великих спойлерів. У першому романі події розгортаються у 1918 р., у цьому - у 1926 р., тут вже еміграція. Загалом центральне історичне тло – боротьба Розвідочної управи УНР з більшовиками. Як на мене, це головна перевага книги – хороша історична канва, не надто складна, але пізнавальна; шпигунський роман – ідеальний формат для переведення цього матеріалу із статусу "слава богу здали залік, ледь не вмерли" до багатого деталями, образами, ідеями емоціями і уроками дискурсу. Слід віддати авторці належне – такі просвітницькі деталі вона не просто добре підбирає і викладає (фах історика дається взнаки), вона їх ще і прекрасно вписує в сюжет. Наприклад, блискуче зроблений момент із вбивством Петлюри, з нього починається другий роман, коли на похоронах у доречній тут розмові пояснюється, як буде проведено інформаційну операцію із дискредитації Головного отамана. Дуже добре виписані місця: прекрасний Кам'янець, куди «під прикриттям» повертається в радянські реалії головний герой. Міста багато, але доречно: вуличками, мостами, будівлями, побутовими деталями, які вихоплює око вигнанця – ностальгічні спогади і окремі фрагменти нині сплюндрованого, а колись звичного життя. Прямо хочеться нарити історичних карт і старих фото цих локацій (якщо колись перевидаватимуться романи, то такі ілюстрації десь на форзацах будуть просто прекрасні). Як на мене, герой виписаний непогано, щоправда, дещо прямолінійно: від патріотично захопленого юнака, що був поранений під Крутами, до чоловіка, що береться за брудну (ну, шпигунська, та ще і в антибільшовицькому підпіллі точно не в білих рукавичках робиться) роботу, бо того потребує Батьківщина, хай і втрачена, але не забута. Трохи пафосно, але в романі цей пафос пом’якшений і не заважає. От другорядні герої, як на мене, виписані не дуже ємно, але така вже специфіка жанру: мусять відтіняти головного. Трохи, на мій смак, забагато особистих переживань – лірична лінія мені не цікава, а динаміка через неї пробуксовує. Втім, ця складова роману точно знайде свого читача. До всього ж, лірична лінія робить ці тексти ідеальними для старших родичів, які б хотіли почитати щось з історії, свого часу пропущеної в радянській школі (а тут, повторюсь, історичний матеріал і викладений добре, і вплетений у художню канву добротно, до того ж не надто складний, але багатий і пізнавальний), але і не надто інфарктне та криваве. Зовні книжечки приємні: товстенькі томики, серійне оформлення, формат – покет, на дамську сумочку, м'яка глянцева палітурка, папір хорошої якості, добре прошитий корінець, не розпадатиметься. Досить крупні літери. Отже, цілком притомне розважальне і не без користі чтиво – для любителів історії в комплекті із не надто динамічними пригодами і розлогими романтичними лініями.