Другий рік поспіль Україна святкує плеяду 100-річних ювілеїв, які стосуються Української революції (УР). Переважна частина історіографічного матеріалу УР стосується діяльності Центральної ради та Директорії, проте діяльність П.П. Скоропадського, за винятком цьогорічних новинок, досліджувалась в меншій мірі. Тож, ця книга є спробою узагальнити біографію Скоропадського. Познайомившись зі спогадами Скоропадського, я поцікавився історіографією питання і зрозумів, що ця праця є однією з дуже небагатьох окремих видань, які стосуються фігури Павла Петровича. Цьогорічні новинки привнесли більше в розробку історіографії даної теми, проте від цього книга, доктора історичних наук, пана Олександра Реєнта не стала менш приваблива. Дана історична розвідка має свої позитивні і негативні сторони. До перших можна віднести лаконічний та зрозумілий для широких мас виклад серйозний історичних подій, а також непогану історіографічну базу. До мінусів я б відніс малий обсяг інформації про Петра Петровича власне в період до та після гетьманування, а також відсутність саме неопублікованих архівних джерел. Цю книжку можна рекомендувати як широкому загалу, так і студентам історичних факультетів.