Про цю книгу чув давно хвалебні відгуки. Читачам подобався літературний стиль автора, те як він описує культуру й побут, які панували у дев’ятнадцятому столітті у Франції. Не можу сказати, що після прочитання роману я був дуже вражений. Мабуть він більш підходить жінкам. Дійсно, автор красиво описує події, до його стилю викладення претензій немає. Однак як на мене книжка трохи нудна. Все в ній відбувається якось повільно, мало емоцій та пристрасті. Головна героїня книги втомилася від подружнього життя зі своїм чоловіком. Однак в той час розлучення не були прийняті, люди, які хотіли розлучитися піддавалися суспільному осуду. Тому жінкам доводилося доживати свій вік з не коханими чоловіками. Однак жінка хоче відчувати себе щасливою та жаданою для інших чоловіків. Тому вона вирішує знайти щастя на стороні, заводячи нечисленні романи. Звісно ж це все вона робить таємно, але як відомо, важко щось приховати від допитливих людей. Її чоловік здогадується що в неї романи з іншими чоловіками, але складається враження що йому на це абсолютно байдуже. Скоріше за все він її також не кохає. Такі тоді вже були часи. Люди часто вступали у шлюб не по своїй волі, навіть не знаючи свою жінку чи чоловіка, а потім все життя страждали від таких шлюбів.