Андрей Гулкевич юный, но очень талантливый украинский писатель и создатель большого романа написанного в интересном жанре фэнтези. "Падіння Орла" история про совсем молодого парня которого ожидают магические испытания, а его уютный и мирный дом который все называют Долиной Рога теперь вынужден терпеть абсолютно неожиданное нападение со стороны недовольных особей желающих уничтожить этот ранее неприкосновенный мир убивая абсолютно все живое в этом месте которое когда-то было домом для многих добрых жителей. Когда нападавшие казалось бы словили главного героя Дейлара вместе с его отцом и смерть была неминуема для молодого парня появился неожиданный шанс на возможное спасение. Наступает момент когда его отец чтобы сберечь Дейлара отправляет любимого сына в совершенно иной мир, но неосведомленный Дейлар вовсе не осознает куда попал на самом деле и постепенно знакомится со своей новой жизнью обретая все больше различных приятелей и знакомых в новом мире, где главенство одержало некое королевство. Сюжет перенасыщен точным описанием абсолютно всех мелких вещей которые попадаются на пути Дейлара и таким образом автор написал книгу на более чем пятьсот страниц что делает роман излишне объемным.

"Падіння орла" - фентезійний роман молодого українського письменника Андрія Гулкевича, події якого розгортаються в Долині Рогу - чарівному місці, захищеному горами, в якому люди не хворіють і живуть набагато довше, ніж звичайні люди, вони не сваряться, не воюють. Одним словом, ідеальне суспільство. Та чи може це довго тривати? Звісно, що рано чи пізно, ідеальному світу судилося бути зруйнованим. Порятуватися вдалося лише синові правителя - молодому майже 50-річному (знаю, знаю) юнакові. І от він вирушає у путь, який приводить його до реального світу. А реальність в наш час - справа гнітюча. Але юнакові не залишається нічого іншого, як адаптуватися до нового неідеального світу, встати на ноги, щоб повернутися додому і відновити справедливість. Книга дуже добре написана, вона сповнена мальовничих описів місцин, якими подорожує головний герой. Хоча, як на мій смак, вони б цілком могли бути трохи більш лаконічними - книга нічого б від цього не втратила. А в деяких моментах мені навпаки хотілося більше деталей... Титан здійснив якийсь ритуал і віддав своє життя за цю землю. Потім інші подивились на це і собі поздійснювали ритуали і повіддавали власні життя... Який ритуал? Та й мотивація титанів слабенька. Хотілося б якихось пояснень. Також автор розкидає по тексту багато сюжетних "гачків" - питань, які так і не знаходять розв'язку в цій книзі, тому що обіцяють продовження. І це чудово, але все-таки більшість відповідей принаймні на головні сюжетні питання мені хотілося б отримати саме в цьому романі. Не люблю, коли таким чином мотивують очікувати на продовження. Але попри все, я таки чекатиму. Та й той факт, що українське фентезі розвивається, не може не тішити.

В книзі розповідається про таємничу долину рогу, яка живе в мирі та злагоді, поділена долина на фратрії, а керівна фратрія називається фратрією Орла. Все в цьому краєві мирно і злагоджено, відсотків дев’яносто живуть щасливо і все в них є. Головний герой син керівника фратрії орлів Дейлар, він молодий юнак, як на свої 50 чи сорок років, адже в долині, яка оточена горами люди живуть дуже довго. Насправді про сюжет книги дуже важкувато розповідати без спойлерів, адже десь до половини книги нам розповідається про устрій цієї долини і як там живуть люди. Але для того, щоб вас зацікавити, скажу що більшість людей ніколи не покидало долину і не мандрувало за гори, тобто вони не знають що за ними, а от нашому головному героєві випала нагода помандрувати за гори, адже так роблять усі ті хто повинен стати головою фратрії орла і це насправді не спойлер про майбутню подорож ви дізнаєтеся дуже швидко. Книга нагадала мені дуже громіздку роботу з картами й описами, автор досить вдало описав усе, що оточувало головного героя, найбільше мені сподобалися розповіді про титанів і змія. Міфологія краю, цікаві магічні істоти були неймовірними й нінащо не схожими. Мова автора дуже приємна і плавна, єдине до чого я можу причепитися – це час від часу повторення в стилі «чоловік почув стукіт, коли він відкрив двері то побачив сивобородого чоловіка», але це лише мені впало в око. Одразу хочу попередити, що якщо хтось не дочитав книгу через відсутність динаміки й через описи, то насправді в середньовічному фентезі все так і є, багато розповідей про устрій і події, які відбувалися і відбуваються. Книга «Падіння орла» мені сподобалася і я читатиму продовження. Раджу її прихильникам середньовічного фентезі, або тим кому подобається «Відьмак», не згадати про чудові дві карти на форзацах книги, які дуже мені допомогли коли я читала книгу.