Роман лауреата Нобелівської премії Анатоля Франса, який він писав упродовж життя – це спогади письменника про його дитинство і юність.

Перша частина – «Книга мого приятеля» – була опублікована в 1895 році, друга – «П’єр Нозьєр» – у 1899-му, третя – «Малий П’єр» – у 1919-му й заключна – «Життя в цвіту» – 1924 року. Усі книги об’єднує постать головного героя П’єра Нозьєра, прототипом якого є сам автор.

«Париж очима хлопчика, за яким приховується тонкий знавець мистецтва та історії культури – письменник, який виріс у родині антиквара, Анатоль Франс… Нобелівський лауреат Анатоль Франс раз-у-раз упродовж життя повертався до вигаданої постаті П’єра Нозьєра, аби вкотре зануритись у прекрасний Париж свого дитинства і пройти стежками, якими ходив ще дитиною. «П’єрова книга» – це незвичний путівник Парижем»