Провідна думка цієї невеличкої книги, мабуть, у тому, що забобони всюди довкола нас, навіть якщо ми в них не віримо. У праці знаного фінського дослідника забобон розглядається як "уривок, шматок або відлуння однієї з багатьох систем уявлень про світ, які колись були цілісними, але зараз забулися" (с. 9), а кожен з величезного масиву найрізноманітніших прикладів, наведених вченим, по можливості реконструюється аж до первинного чину - ритуалу, уламки якого склали відомі нам забобони. У книзі наведено сотні, коли не тисячі забобонів, і більшість із них для нас сьогодні справді видаються усього лише традицією. Чи задумувалися ви коли-небудь, чому суддя, виголошуючи вирок, стукає молоточком? Виявляється, саме так промовлені слова набувають чинності, і це споріднює процедуру судового дійства з накладанням закляття. Значна частина забобонів, на думку Арі Турунена, пов'язана з архетипними уявленнями людства. Звідси наш страх темряви, нічних тварин, повного місяця, нічних кошмарів. Маргінальні істоти на межі людського й тваринного світів - перевертні, вампіри, вурдалаки - також з'являються на сторінках цієї, без перебільшення, енциклопедії забобонів. Автор, звісно, не обійшов увагою алхіміків, відьом, одержимих, зазирнув у світ задзеркалля, розповів дещо про талісмани, підозрілі жести та священні слова, а наостанок звернувся до забобонів "на удачу". Книга не закликає вас повірити у забобони і не розвінчує їх як нісенітницю: надзвичайно гармонійно в останньому розділі утверджується думка, що забобон - це заспокійливий ритуал, який допомагає людині безпечно (хоча б на психологічному рівні) перейти новий поріг життя - ініціацію, зміну статусу, подолати лімінальний стан. Ось чому навіть у супер-раціональному сьогоденні забобони продовжують існувати і супроводжувати нас на кожному етапі життєвого шляху. Книга супроводжується солідним списком літератури, попри легкий і прецікавий стиль викладу, це справжнє наукове дослідження з культурології та антропології. Є алфавітні покажчики імен та ознак. Окремо хочеться відзначити рівень перекладу Ірини Малевич. Якійсний нон-фікшн, 100% вартий уваги! Надихнувшися цією працею, замовила собі "Дух сп'яніння" цього ж автора, сподіваюся отримати таке ж задоволення))

Чому у кота саме дев'ять життів? Для чого ми плюємо через плече, коли боїмось зурочити? І як саме мітла стала літальним апаратом для будь-якої поважної відьми? На ці та інші не менш цікаві запитання відповість книжка. Хоча ця книжка не зовсім про забобони, точніше не лише про них. Це така гримуча суміш релігієзнавства, культурології, історії та соціології, які в купі намагаються пояснити походження тих чи інших забобонів, а також попутно розповідають деякі цікаві факти та традиції. От ви знали, що в Середньовіччі вірили, що диявол не має… ммм... дупи? І тому найпевніший спосіб його прогнати - це показати свою. Ну, типу, він застидається своєї неповноцінності і зникне. А те, що схрещені середній та вказівний пальці насправді символізували статевий акт. В книжці довго і дуже логічно пояснюється як секс повільно трансформувався в удачу. Але наступного разу, схрещуючи пальці, пам'ятайте, що насправді означав цей жест.))) А от нелюбов'ю до числа 13 ми завдячуємо вавилонянам. Вони ж нагородили воронів містичною репутацією. Словом, книжка дуже цікава, особливо для тих, хто цікавиться культурологією та культурою буденності. І ще класне це поповнення в бібліотеку.

Ця книга невеличка. Можна навіть сказати, що зовсім малесенька, особливо враховуючи, що в ній величезна кількість ілюстрацій, а останні 25 сторінок відведено під список літератури та іменний покажчик. Спершу це трохи розчарувало, адже ціна у неї досить висока. Але тепер, коли я з нею ознайомилась, можу сказати, що вона варта кожної витраченої гривні. Фінський науковець Арі Турунен розповідає про походження різноманітних забобонів, які поширені у різних куточках світу. Автор з Фінляндії, тож найбільше уваги там приділяється віруванням, характерним для цієї країни і загалом Північної Європи, але також часто згадуються Єгипет, Греція, Рим, Британія, тощо. Якщо ви хочете дізнатись, чому сплячого не можна будити, диявол має роги, привиди гримлять кайданами, а також про те, який стосунок має розбита об борт корабля пляшка шампанського до спалювання первістків на Близькому Сході, вам точно сюди. Книга написана простою мовою, тож читається дуже легко. Вам не доведеться продиратись крізь гущавину спеціальних термінів, для мене особисто це великий плюс. Потішив також переклад, я не помітила русизмів чи помилок, які б різали око. Надрукована книжка гарно, на цупкому кремовому папері, єдиний мінус - хотілося б, щоб ілюстрації були кольоровими. Їх, як я вже писала, тут дуже багато, але всі вони чорно-білі. Загалом я покупкою задоволена, в майбутньому хочу купити і прочитати й інші книги автора, які виходили українською.