Головними героями книги є мусульмани, іде розповідь про їхнє життя і все в книзі бачиться осима мусульман. Занадто романтично описується і батько Орхана, і сам Орхан, а те, що матір Орхана і Азіза була так щаслива, що чоловік дозволив їй подивитись на синів перед тим, як вони поїдуть вчитись убивати українців, обурює зображенням варварського, тупого, власницького відношення до жінки в мусульманському суспільстві як чогось нормального. Обурює, що автор так урочисто описує те, як кляті нехристі ішли в Дике поле убивати українців. Обурює те, що в книзі звеличується османська нехристська нація і принижується слов'янська, те, коли автор описує те, як бейлербей, батько Орхана і Азіза, пишається саме цими двома синами, тому що вони мають чисту кров "давніх могутніх османів", і їхньою матір'ю Фатімою, яка має лише османських предків, і чоловіків, і жінок. Описується в книзі жаль з приводу того, що багато османів народжують дітей від жінок підкорених народів і розмивають свою османську кров. Краще б мусульмани жаліли про те, що вони вбивали, ґвалтували і брали в рабство слов'ян, а не про те, що їхня нація повниться слов'янською кров'ю від українських бранок, позбавлених їхнього життя з їхніми власними чоловіками! Я не знаю, як цю ганебну книгу згодились випустити в православній Україні, чий народ постійно потерпав від бусурман! Я б ще зрозумів, якби цю книгу написав турок і згодилось її опублікувати турецьке видавництво, але як таке міг написати українець, і випустити українське видавництво, я не знаю.

Кошовий отаман Іван Сірко вважається одним з двох полководців, які не програли жодної битви. На рівні з Олександром Македонським. Його військовий геній беззаперечний. Результати походів отамана приводять в захват його соратників та наводять жах на ворогів. Серед козаків він вважається характерником, а на турецько-татарських землях його називають урус-шайтаном (магом, чаклуном). Його ім'ям лякають неслухняних дітей, проклинають в мечетях. Проте ніщо не може зупинити славного отамана. Перша шабля султана, уславлений воїн Орхан кидає виклик козацькому ватажку. Він бачить в цьому поєдинку сенс свого життя. В разі перемоги Орхан позбавить мусульман такого небезпечного противника і здійснить свою помсту. Але шлях до мети дуже довгий і важкий. Він веде через море, кримські гори, степ, Дике поле. Протягом подорожі трапляється багато пригод, проявів вірності, зрад та політичних інтриг. Ті, з ким пройшов далекий нелегкий шлях, виявляється не тим, ким здавався. Та незважаючи на велику кількість перешкод, ціль буде досягнуто і поєдинок відбудеться. На мою думку книга Віктора Вальда про честь та гідність, вміння достойно та чесно триматись навіть відносно свого запеклого особистого ворога.