Єдиний мінус цієї книги для мене - що я вже її прочитала. Дуже красиві та теплі оповідання, читаються легко та з насолодою. Знаєте це приємне відчуття, коли несешся по рівненькому автобану без ям? Ось так і тут. Відкриваєш книжку, починаєш читати, і тебе відносить. Відносить прямо до місця подій, в душу героїв. Ця книга - саме той випадок, коли "стислість - сестра таланту". Справді, адже набагато легше розкрити всі грані бажаної оповіді на великій кількості сторінок. Для того, щоб вмістити історію на п'ятьох листках потрібен талант. Не залишається нічого, що б хотілося додати. Автор продумала все, характер, локації, події. Читаючи, розумієш, чому герої поступають так, а не інакше, чому приходять до саме таких висновків, як опинилися в цих ситуаціях. І, що найголовніше – після прочитання кожної оповіді, залишається приємний післясмак. Я однозначно рекомендую цю книгу всім, хто любить хороше, якісне і добре. Рекомендую за логічність (у всьому, тут немає ні дурні, ні абсурдності), за продуманість, за пропрацьованість. Автор дуже добре попрацювала над кожною історією, і це дуже добре відчувається. Рекомендую всім, хто вміє закривати нудне і нецікаве, та вміє цінувати хорошу знахідку. А, на додачу, рекомендую за гарну українську мову. Читайте, не пошкодуєте.

«Ось відкрита долоня» Галини Вдовиченко - це порція теплих історій, які так дбайливо збирала для нас авторка. Оповідання, з яких складається книга - це маленькі епізоди, замальовки із життя простих людей. Вони змушують нас радіти разом із героями і розділяти їхній сум, співпереживати і вірити у диво, кохати разом з ними і сумувати за Батьківщиною... Герої навчать нас, як не розгубити тепло у швидкоплинному повсякденні, як залишитись людяними у еру урбанізації, як навчитись приносити любов і радість у світ. Раджу для усіх, хто втомився від байдужості, хто мерзне осінніми вечорами і кому потрібна підтримка. Приємного читання!