Причому авантюрно-історичний типовий – щось середнє між пригодами Індіани Джонса і історіями Дена Брауна, створений за формулою: давня забута містична таємниця плюс сучасні мисливці на артефакти, не виключено – політики, зациклені на ідеях світового панування за допомогою таких артефактів (факультативно, ця опція не обов’язкова), католицька церква, яка проти розкопування, а тим більше – експлуатації її таємниць, історик, втягнутий в таке розкопування непоборними інстинктами дослідника або банальною людською допитливістю (жадібністю – рідко). У книзі Лори Підгірної ця формула цілком представлена, повна відповідність канонам жанру. Загалом я до поціновувачів такого напрямку літератури себе не відношу, тож мої оцінки варто розглядати як стримані. І якщо ви такого роду пригоди любите – додавайте за замовчуванням ще одну зірочку :) За книгу я взялася за порадою знайомого, з яким залюбки обговорюю прочитане, плюс – вже була знайома із іншими творами авторки – серією ретро-детектив про Марка Шведа – цілком, як на мій смак, якісними. У цьому романі історичний фах авторки і її справді переконливі знання із історії Кам'янця, де розгортається більшість подій у різний час, дуже помітні. Місто вона не просто знає як науковець, а явно любить – і Кам’янець виходить "як живий": із краєвидами, вузькими вуличками, крутими підйомами, ароматами кави, навіть осінньою мрякою – я б на місці місцевих чиновників від туризму їй доплачувала – справді добре зроблено. Серйозний плюс роману – переконливість сюжетоутворюючої так би мовити історії: після розгрому ордену тамплієрів частина з них знайшли політичний притулок у правителя Руського королівства Юрія І (внук короля Данила, реальний правитель, і іноземних майстрів активно запрошував, зокрема, і для розбудови фортифікації – чому б серед них не виявитись середньовічному інженеру, пов'язаному з тамплієрами?). Власне, докази присутності тамплієрів на території Західної України обговорюють навіть у наукових статтях, тому основна інтрига і виглядає досить органічно. Отже, кілька втікачів привозять із собою скарби тамплієрів (ну, кудись же вони ділись, бо Філіпу не дістались – факт), зокрема, і таємничу чашу, що містить насіння Дерева Пізнання (привіт, святий Граалю). А далі – хто тільки не був залучений у справу – і Чезаре Борджиа (на літальному апараті Леонардо від Італії до Кам'янця – не надто переконливо, але най буде); французький король Франциск, сучасна архівістка, захоплена темою; католицький священник, сучасні тамплієри, силовики та ще і нащадки купи осіб, через руки яких проходили клейноди тамплієрів – усі полюють на таємничий артефакт. Композиція роману досить складна за рахунок кількох часових ліній (тут і час власне тамплієри, і на 200 років пізніший період Борджиа, і середина ХХ ст., коли документи, пов’язані із тамплієрами, були ледь не вивезені нацистами, і наш час, коли розвивається основна колізія, що зв'язує усі лінії в детективно-пригодницький вузол). Водночас така структура забезпечує основні елементи головоломки. Втім, названі сюжетні лінії виписані не рівно. Найслабша, як на мене, лінія врятованої сирітки – якісь опереткові персонажі і еталонні лиходії, динаміка оповіді пробуксовує на непринципових для сюжету деталях. Симпатичною вийшла лінія Борджиа: попри неправдоподібність подорожі на крилах, цікавим був "інший погляд" на Борджиа – мовляв, жертви "чорного піару" - непоганий хід. Середина ХХ ст. подана через досить стереотипні образи радянського подружжя, тут авторка прослідковує шлях документів-підказок до таємниці і кількома штрихами намічає повоєнні реалії в Західній Україні. Особливо показова сліпота радянської панянки (панянка вона завдяки тату енкаведисту), яка хоче у Львів – там «нічийні» розкішні квартири і відчуття "цивілізації"). Ця лінія дозволила авторці зробити важливі промовисті акценти, але динаміку оповіді разом із середньовічними деталями трохи "просадила". Найцікавішою, найживішою і за характерами, і за динамікою мені видалася історія Едіти – сучасна сюжетна лінія. Дуже живі і переконливі типажі, причому виписані лаконічно, але яскраво. Сюжетні лінії поступово зав’язуються у один вузол, зв’язки проявляються, таємниці з’ясовуються. Отже, резюмуємо: симпатичний історико-авантюрний роман, любителям жанру буде як знахідка. І до детективної серії про Марка Шведа (є чотири книги у продажу) раджу придивитися.

Таємниці, пригоди, лицарі, тамплієри, Кам'янець Подільський - шалений калейдоскоп, що умістився в роман Лори Підгірної Омбре. Над темрявою і світлом. Цікавезний роман, що тримає в напрузі від першої і до останньої сторінки. І найцікавіше, що легенди про тамплієрів на території України не такі уже й вигадки. Адже наша історія теж приховує чимало цікавих таємниць. Історія про архівного ревізора Еліту, яка приїхала в пошуках документів про вцілілі клейноди ордену лицарів Храму переплітається з пошуками молодого священика і не лише! А неймовірні пригоди, які стаються з ними ще більше підсилюють цікавість читача. Паралельно іде розповідь ще про два часових простори, які теж пов'язані з таємничим клейнодами. А ненав'язлива містика, яка присутня в книзі, ще більше приковує увагу до неї. Минуле та сьогодення тісно переплітаються. Читається на одному диханні! Цю письменницю я б назвала українським Деном Брауном, адже вона з такою ж цікавістю описує таємничу містику українських земель!