Джозеф Конрад (справжнє ім'я — Юзеф Теодор Конрад Коженьовський; 1857, Бердичів —1924, Англія) — відомий письменник, поляк за походженням, автор захопливих романів про морські пригоди, класик англійської літератури. Він пройшов шлях від юнги до капітана торговельного флоту, добре знав життя й побут моряків і створив правдиві книжки, які ставлять поряд з «Трудівниками моря» Віктора Гюго та «Островом скарбів» Стівенсона.

«Олмейрова примха» (1895) — перший роман Конрада, схвально прийнятий літературними критиками. У ньому автор з глибоким психологізмом змалював особисту трагедію людини, яка зневірилася у житті, у своїх найближ­чих людях, втратила будь-які ілюзії і врешті-решт загинула.

В основу оповідання «Аванпост прогресу» (1896) лягла подорож до Бельгійського Конго, зокрема, плавання до верхів'їв Конго, однієї з найвеличніших річок Африки.

Повість «Кінець неволі» (1902) належить до так званого «епосу капітанів». В образі капітана Уоллея Конрад втілив ідею особливого морського братерства, єдності відповідальних і чесних людей, виплеканих небезпечною морською професією.