Написати відгук про три книги Олівера Сакса, це завдання не легке але приємне. Нова книга - завжди несподіванка. Ти можеш захопитися книгою, саме цією, а інші книги цього ж автора залишаться поза увагою. Але буває навпаки, коли сам автор настільки заполонить тебе, що ти шукаєш-вишукуєш всі його книги. Така зустріч і є зустріччю із автором, як Людиною. Ти бажаєш його впізнати у його творах, у його біографії і житті, яке сховане від загалу. Щось магічне приваблює і відкриває не лише твого візаві, а тебе самого через призму погляду іншого. Олівер Сакс писав своє життя і жив тим, чим займався. Найвідоміший невролог світу, який відкрив значно більше, ніж може відкрити сувора реальність медицини і науки. Коли ми читаємо художні твори, зазвичай прагнемо відпочинку і розваги. Парадоксально, але поруч із цим, хочеться пізнати ще щось, можливо себе. Гарний художній вимисел зачаровує. Ти читаєш і губишся у напівреальному світі... Але коли книга, це не уява художника, не творчий задум і політ фантазії, але все ж залишається чимось мистецьким - на мою думку, це вершина майстерності письменника. Людські долі, які пройшли крізь життя Олівера Сакса, як лікаря, не залишають байдужими нікого. Чи це його талант оповідача, чи велика людяність і любов, з якими він підходив до кожного випадку, додають кожній його книзі магнетизму і полонять назавжди. Інколи він в захваті від того, що відкриває перед ним людська свідомість. Інколи він розгублений. В кожній розповіді він інший, як і його пацієнти, колеги чи просто зустрічні люди. Але ніде, ніколи і ніде він не виглядає байдужим спостерігачем, холоднокровним дослідником і впертим профі. Ви колись задумувалися над тим, що внутрішнє життя і уява людини можуть перебувати у вічному сні, поки якісь надзвичайні зовнішні чинники не пробудять їх? Чи про роль музики, яка докорінно може змінити рухи пацієнтів з вкрай важкими розумовими розладами? Або, що безмежний спокій і твердість духу, знайомий лише тим, хто може володіти й оживляти у пам'яті своє істинне минуле? Зрештою, не буду переказувати його автобіографічну книгу "Стрімголов", ні чудову збірку "Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом", ні його "Пробудження", за яким знято знаменитий фільм, в якому головні ролі належать Робіну Вілямсу та Роберту де Ніро. Хочу сказати лише, що неможливо пізнати себе, не збагнувши всієї різноманітності, несподіваності, загадковості людської свідомості. "Душа людини є гармонійною, яким би не був її розум,і можливо, відчуття вищої гармонії, пошуки певних форм вищого порядку є універсальною потребою будь - якого розуму, незалежно від його рівня і можливостей."