«Око і дух» Моріса Мерло-Понті — це одна з ключових праць філософа про природу бачення та мистецької творчості. У цьому есе Мерло-Понті досліджує спосіб художнього сприйняття світу — не як сукупності об’єктів, а як живої тканини взаємозв’язків, де тіло, простір і світло утворюють єдину динамічну реальність. Він показує, що бачення — це не пасивне споглядання, а активна форма мислення, яка відкриває сенси світу.

«Око і дух» — це прониклива філософська медитація над природою мистецтва, тілесністю та баченням, що залишається однією з найважливіших текстів феноменології мистецтва.