Кожен раз як я заходила на іноземний букінстаграм, то бачила цю книгу. Потім вона з’явилася й в Україні і здавалося, що заполонила увесь простір. Враження були різними: деякі посилалися на неперевершений стиль і подібний пережитий досвід, інші не могли симпатизувати головним персонажам. Що ж, а що відчула я? Це одна з тих книг, які відносяться до жанру comfort book – книга, яка залишає після себе відчуття спокою та внутрішнього задоволення, яка заставляє повертатися до її сторінок не раз і не два. Та, яка має приємний післясмак. Стиль простий, історія проста, персонажі прості, проте сама історія робиться від цього надзвичайно живою. Ніби спостерігаєш збоку за реальною драмою і маєш змогу читати чужі думки. Дії персонажів такі необдумані, проте сповнені реальністю. Не існує ідеального життя, де люди безпомилково проводять своє існування. Всі помиляються, шкодують і живуть далі – як і герої цієї книги. Рівень англійської не повинен бути високий, щоб збагнути зміст кожного речення. Читалося легко, час від часу зустрічалися класні сленги, які зразу ж собі виписувала. Дуже радію, що книга залишила лише приємні враження. Точно ще раз буду її перечитувати!

Оговорюсь сразу, что какого-то хейта эта книга у меня не вызывает, но ругать я ее все же буду... ибо литература как вид Мастерства мне небезразлична. Это любовная история "с препятствиями". Про любовь без таковых читать было бы совсем тоскливо. Героев влечет друг другу ни чуть не меньше, чем их друг от друга отталкивают и разделяют их, на этот раз не социальная среда, а "внутренние" проблемы. Т.е. герои романов из предыдущих эпох страдали от того что семья, религия общество не одобряли их союз. Сегодня эти источники давления сняты с повестки, но люди все равно не счастливы, ни по одному ни парами... Так и хочется, если уж честно, назвать героев дефективными и все безжалостно обобщив, списать эти "дефекты" на нормативы "пост" поколений, молодежи 21 века, которой явно не хватает каких-то инструментов и особого опыта, который люди предыдущих эпох получали как-то по умолчанию. Это история о мимикрие 21 века и ее высокой цене. Отсюда название про нормальность. Скажу, что автор подобралась к сути конфликта описанного и наследующего его поколения довольно близко, но... самой сути не поймала и не выразила для читателей. Таково мое мнение.

Цей закон завжди працює! Яким би непередбачуваним не було наше життя і наші домисли, кожен хоч раз бував у ситуації, протилежній самому собі. Двоє абсолютно різних, молодих людей таємно зустрічаються, кохаються, ревнують, розлучаються, сходяться і знову розлучаються... Та життя зводить і розводить їх як мости, знову і знову. Вони настільки по-різному мислять, живуть, спілкуються, але коли "зливаються" тілами, то стають єдиним організмом. І жоден з них не знає, чому так. Чи це любов, чи це звичка, чи страх, чи спокуса... Книга неоднозначна, проте кожен знайде в ній себе, або когось із своїх партнерів. В ній багато моралі, сексу, проблем, психологічного та фізичного насильства в сучасній інтерпретації.