Один із найвідоміших неврологів світу, Олівер Сакс усе життя працював із хворобами інших людей, аж поки після падіння в горах Норвегії сам не опинився на лікарняному ліжку. Його травмована нога загоїлася, але перестала відчуватися своєю: мозок наче «стер» її з карти тіла.
Так блискучий лікар став пацієнтом — і зсередини побачив те, повз що проходила його наука. Хірург з’єднав розірване сухожилля, та класична медицина не мала інструментів для найважчого: пояснити, що переживає людина, яка втратила зв’язок із власним тілом, і як повернути їй це відчуття.
Відповідь Сакс знайшов там, де не шукають медики: у музиці, грі та спонтанності. «Нога як опора» — чесна розповідь про те, що ми не механізми, а живі люди, і що справжнє одужання є не ремонтом тіла, а поверненням своєї цілісності та новим народженням особистості. Історія, яка дарує надію та стане підтримкою кожному, хто відновлюється після травми, операції чи втрати, — і тим, хто поруч.