Прочитавши анотацію до книги, я прямо загорілася ідеєю її прочитати. ⠀ Сюжети обох новел мене затягнули і я смакувала кожним словом. Вони не схожі на те, що я читала раніше. Характери героїнь чудово прописані, всі думки, що виринають у них в голові нам "озвучено". І це не нудно, як часто буває, а навпаки розумієш, що без них книга не була б такою цілісною. І навпаки ці думки, навіть не дії головних героїнь додають динаміки новелам. ⠀ "Нічого осудного" про жінку, чий чоловік працює і товаришує з іншою жінкою. Про те, як головна героїня мучиться і залишається зі своїми думками наодинці. Вона про недоговореність між чоловіком і жінкою, яка заважає щасливо жити обом. Мені сподобалося, але зняла зірочку через фінал, які ненавиджу. ⠀ Я вважаю, що відкриті фінали, особливо в таких випадках - це надто підло по відношенню до читача. Бо в такому випадку він не відчуває цілісності історії, а фінал в таких психологічних драмах найважливіше, щоб розібратися в причинах. ⠀ "Я залишуся з тобою" мені сподобалася більше. Вона про те, що всі ми часом робимо помилки і дуже важливо мати можливість їх усвідомити. Але не менш важливо отримати шанс все виправити, бо ж наслідки помилок можуть навіть більше зламати того, хто їх натворив. ⠀ Ганнуся прокидається після шокової терапії і розуміє, що майже два роки її життя просто зтерлися з пам'яті. І тепер потрібно розібратися в собі і в причинах депресії, яка передувала шоковій терапії. ⠀ Це дебютна книга авторки, але я вважаю, що досить сильна. Це щось нове в сучасній українській літературі і я неодмінно хочу ще.