Це був дуже хороший психологічний трилер, який весь час тримає в напрузі. Моментами було доволі моторошно (не рекомендую читати книгу вночі, особливо якщо ви самі дома). Здавалось би, все настільки очевидно, але нам як читачам здається, що головна героїня все придумала і взагалі несповна розуму. Є відчуття, що не було ніякого чоловіка, який ввірвався в дім і хотів вбити її та дітей. Направду, сама жінка не довіряє собі та своїм спогадам 🙂 На мій смак, ця книга дуже круто відповідає своєму жанру. Тут нема якось сильної динаміки, основний акцент саме на психологічну сторону. Весь час поки жінка з дітьми ховалась я сиділа в напрузі і переживала так, наче сама з ними ховаюсь (але краще її читати зимою, адже події відбуваються в грудні в засніженій місцині) 👋 Мені сподобався стиль написання, віддалено нагадувало «Дівчину у потягу». Читається максимально легко, оскільки нема нічого зайвого (навіть з моєю швидкість я прочитала її за два чи три дні)😎 А от що мені сподобалось більше всього, то це як тут показано ставлення до жінки. Наскільки чоловіки зверхньо та з недовірою ставлять до слів жінки. Як по своєму трактують її поведінку. Мене дуже бісило, що чоловік хотів виправдати вчинок батька та зробив зауваження жінці, що вона нагрубила менеджеру (ви поймете про що я). І детектив, цей дурний чоловік, який не вміє визнавати своїх косяків і шукає будь що аби виставити жінку божевільною 😠