Книга Всеволода Нестайка "Неймовірні детективи" – це той рідкісний випадок, коли детектив написаний не просто для дітей, а про дітей, які могли б жити у твоєму дворі. Головні герої – звичайні київські школярі, які раптом опиняються в центрі справжніх розслідувань. І саме ця звичайність робить історію такою захопливою. Автор майстерно поєднує гумор і напругу. Мова автора легка і жива, діалоги звучать природно, а сюжет тримає в напрузі до самого кінця. Всеволод Нестайко вміє так розставити підказки, що читач відчуває себе справжнім детективом, а не просто спостерігачем. Особливо цінно, що книга показує: пригоди можуть чекати на нас скрізь, навіть у рідному місті, потрібно лише бути уважним і не боятися діяти. Вона навчає спостережливості, логічного мислення і, що важливо, відповідальності за те, що відбувається навколо. Рекомендую цю книгу всім, хто любить детективи з українським колоритом, хто хоче відчути себе частиною розслідування і хто просто шукає захопливе читання, від якого неможливо відірватися. Всеволод Нестайко доводить, що українська дитяча література може бути не менш цікавою за будь-які зарубіжні бестселери.

Перша книга, яку я прочитала у жанрі - детектив. Я прочитала цю історію декілька років тому. Мої батьки подарували цю книгу мені на день Святого Миколая. Я пам'ятаю, що ця книга викликала у мене дуже гарні емоції, так як я не могла відірватися від її прочитання. Всеволод Нестайко дійсно прекрасний письменник, книги якого захоплюють з перших сторінок. Що трапилося і з "Неймовірні детективи". Головні герої - Женя Кисіль і Вітасик Дорошенко, звичайні учні київської школи. Хлопці навіть не замислювалися, що будуть розшифровувати справжні, а інколи й містичні злочини. Але в книгах Всеволода Нестайка ніколи не можна передбачити, що буде далі. Книга позитивна, написана з гумором. Захоплює з перших сторінок! Найближчим часом обов'язково перечитаю. Рекомендую!

Якщо "Тореадори з Васюківки" припадуть до смаку всім, хто вже вивчив уздовж і впоперек всі частини "Незвичайних пригод у лісовій школі" й "У Країні Сонячних зайчиків", то "Неймовірні детективи" є своєрідним логічним продовженням у лінії розвитку дитячої психології, якої притримувався Всеволод Нестайко, пишучи свої книги. Вони гарно прокреслюють кордони між дитинством та підлітковим віком, їм властива як динамічність, так і цікавий (завдяки майстерно вплетеній до сюжету містиці) виклад, і той неповторний жартівливий стиль, властивий тільки Всеволоду Зіновійовичу - чого ще бажати? Женя Кисіль і Вітасик Дорошенко є більш реалістичними персонажами, ніж захоплені своїми відчайдушними фантазіями Ява Рень і Павлуша Завгородній, тож п'ять маленьких повістей про них вже цілком можна зарахувати до категорії підліткової літератури - скажімо, для 10-13 років. Читач мимоволі порівнює себе з ними, оскільки ці двоє зображені саме такими, якими й є українські підлітки: вони люблять загадки, закохуються в першу красуню класу і навіть трохи заздрять тим, хто має більше, ніж вони - втім, останнє цілком нормально в колективі, який називається класом, тож герої стають тобі ще ближче. І, на відміну від традиційної риси підліткової літератури "дорослі нас не розуміють, то давайте ми все зробимо без них", Женя й Вітасик все-таки стараються радитися з тими, хто дійсно може допомогти. Антагоністи ж для кожної повісті виписані не менш ретельно, і порівняння для них використовують відповідні (а в декого ще й достатньо промовисті прізвища - о так, пан Нестайко страшенно любить розставляти пріоритети одразу). Нарешті, хотіла б відзначити свою радість від маленьких ілюстрацій на сторінках книги - дуже гарна візуалізація героїв. А доточені на фоні типові "міські" чи "сільські" деталі, поєднані з українською міфологію, дають разом з текстом відмінний ефект. За таке можна й суржика в тексті де-не-де пробачити...