Не можу сказати, що книга мені безмежно сподобалася, але й що геть не сподобалася — теж ні. Загалом вона доволі-таки цікава: далеке майбутнє, технології, подорожі в часі, війна чи то повстання на планеті з тоталітарним режимом, шпигуни та ще багато іншого. Але місцями сюжет і події стають настільки нудними, що ледь вистачає сил пробитися крізь цей текст. А ще ці складні й незрозумілі описи футуристичних технологій (не всіх, але такі траплялися) та важка технічна термінологія, яка змушує лізти у вікіпедію чи дивитися відоси на ютубі, бо без цього взагалі нічого не ясно. Екшену тут мало, та й той — повна фігня: описи баталій у відкритому космосі вийшли нудними й нецікавими. Головні герої норм, їх тут двоє — непогано прописані й самі по собі доволі-таки цікаві персонажі. А от усі другорядні герої, яких тут чимало, потрібні суто для фону. Вони просто є, щось там роблять, але на сюжет майже не впливають. Отже, перша половина книги мені дуже зайшла: цікавий сюжет, знайомство зі світом далекого майбутнього, читалося швидко й легко. А потім якось усе стало нецікавим, нудним, місцями навіть химерним — я просто втратив інтерес до всього, що відбувається. Та ще й фінал виявився якимось раптовим і невиразним. Помалу я її, звісно, дочитав, але задоволення таке читання вже не принесло.

Я робила багато підходів до цієї книги, але прочитане в голові не візуалізовується. Розуміння що до чого не приходить. Розчарування не так в авторі, як в собі. Не пішло.

Прочитала тільки пролог. Думаю про це, і не можу уявити, що там можно було нафантазувати далі. Залишила на полиці, до того моменту, як доросту, щоб осилити таку сильну фантастику. Так хотіла цю книгу, і познайомитись з автором, але виявилось, що неготова. Чекаю відповідного настрою. Розминаю уяву простішими творами. Готуюсь.