Поки читала встигла посміятись, поплакати і покричати на героїв. Книга дуже сподобалась темою і сюжетними поворотами але поки читала фінал думала про те що повинне бути продовження бо було цікаво як воно буде далі у героїв. Книгу рекомендую мені сподобалось

Книга, що поглинає повністю: в атмосферу початку війни, атмосферу природи та літа, вечірніх посиденьок, та стосунки головних героїв. Кожен момент проживаєш трепетно, хвилюєшся, смієшся та злишся разом з головними героями. Щиро рекомендую, читається дуже легко!

Історія, яка на 100% зрозуміла тільки нам, українцям які проживають велику війну Історія про перший рік, коли ще тримала надія повернутися до звичайного життя, додому Історія, яка до сліз, а разом з тим до посмішки Тому що навіть в цій темряві є любов, є життя, є дружба… — У нас війна, ракети над головою та загроза ядерки, — скривився Марк, відставляючи порожню чашку з-під кави. — Якої ще надзвичайної ситуації нам боятися? — Закоханості. Ми — люди. Люди, які сміються, аби не плакати. Люди, які, хай йому грець, іноді плачуть крізь сміх! Люди, які переживають страшну війну... І не втрачають здатності любити… Важливо! Деякі моменти читати не просто, тому якщо ви не готові повертатися до спогадів початку повномасштабного вторгнення, краще відкладіть цю книжку