Праця Романа Малиновця «Нариси з історії українських визвольних змагань 1917-1918 рр. Про що "історія мовчить"» присвячена одному з найбільш важливих та драматичних моментів історії України. Адже в цій праці робиться детальний аналіз діяльності Української Центральної Ради. Цей представницький орган влади сформувався в березні 1917 року, та враховуючи революційні події в Російській імперії отримав величезний шанс відновити українську державність. Але як виявилось серед діячів Центральної Ради не було політичної єдності, що стало на заваді цілеспрямованого курсу на відновлення української державності. З огляду на це стають зрозумілими нелогічні дії Центральної Ради, які знайшли своє відображення в прийнятих цим представницьким органом законодавчих актів. Головними з яких були Універсали Центральної Ради. Всього Центральна Рада видала їх чотири, причому другий універсал по своїй суті скасовував дію першого, а третій знову повторював перший універсал. Також автор логічно пояснює фактичну відмову Центральної Ради створити на початковому етапі революції українську національну армію, адже величезний відсоток армії колишньої Російської імперії також складали українці. Причиною таких кроків знову стала відсутність політичної єдності. Таким чином помилки яких припустились діячі Центральної Ради на початковому етапі революції стали причиною того, що відновлену українську державність було знову втрачено.