Загалом мені сподобалось. Найбільше тут зачепила атмосфера: маленьке зимове містечко, затишні вулиці, чарівний котедж — усе це створює дуже комфортний настрій під час читання. Та й сама книга читається легко, тож втягнулась я доволі швидко. Окремо сподобалось, що авторка піднімає непросту тему й нагадує про важливу річ: не треба мовчки терпіти наругу чи насильство, не варто боятися просити допомоги та говорити про те, що сталося. З мінусів — емоційні гойдалки головного героя. Протягом усієї книги він то хоче бути з головною героїнею, то не хоче, і в якийсь момент це починає втомлювати. Але загалом для відпочинку книга дуже навіть хороша.

Мені сподобалося, що герої тут не ідеальні. Вони сумніваються, мовчать, роблять помилки і не завжди знають, як правильно. Через це історія відчувається справжньою. Деякі їхні думки й переживання дуже легко зрозуміти, особливо якщо читати книгу у спокійний вечір, коли хочеться трохи тиші. Атмосфера в книзі дуже ніжна і трохи сумна, але не важка. У ній багато про самотність, про втрати і про те, як важливо, щоб поруч у потрібний момент з’явилася людина. Почуття між героями розвиваються повільно, без різких сцен і надмірної драматичності, і саме це мені сподобалося найбільше. Стиль написання простий і приємний. Книга читається легко та дуже приємно. Залишилася задоволена.

Це не спортивний роман, це роман у спортивних декораціях, ще й дуже неякісних. Усе що пов'язано з фігурним катанням та сноубордингом це просто набір термінів, авторка не занурює в атмосферу спортивної підготовки чи виступу, вона просто перелічує елементи які виконують герої, мені не цікаво читати технічну характеристику стрибка, мені хочеться художнього опису, який допоможе зрозуміти почуття та настрій героїв, проникнутись моментом. Любовна лінія теж не зачепила. Очікувала атмосферну історію, а отримала формулювання з Вікіпедії і дирявий сюжет. ДАЛІ СПОЙЛЕРИ Багато питань по сюжету, авторка вирішила, що її героїня має бути фігуристкою і обов'язково у неї має бути надскладна доля, але не придумала як це поєднати і просто лишила як є. Дівчинка, яка виросла з матір'ю наркоманкою і повією, займається фігурним катанням - дуже дорогим спортом. Хто їй показав фігурне катання, як вона про нього дізналася, якщо у книзі згадується, що перші ковзани вона купила коли їй було 4 роки? І на які гроші вона їх купила? Петров знущався з неї і не давав приймати участь у змаганнях, але при цьому передавав гроші її матері. Які гроші? Якщо вона не виступає, то вона не приносить прибутку. А з контрактом теж цікава історія, як вона змогла підписати контракт з iSkate, якщо у неї вже був контракт з Петровим? Ну і фінал, це взагалі на голову не налазить, батько Нокса готовий їй допомогти вирішити питання з Петровим, але вона все кидає і їде назад, щоби що? Від її повернення не залежить життя інших, вона нікого не рятує своєю жертвою, для чого це? Любий контракт можна розірвати, тим більше, що у неї є підтримка людей, які мають фінансові можливості і зв'язки. Ну, до Нокса лише одне питання - як він так довго уникав допінг контроль? Невже на жодних змаганнях не було перевірок?