Назва, мабуть, найвідомішого роману німецького письменника Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін» - це повідомлення, вихоплені з газет – у них йшлося про хід боїв на полях світової війни. У ситуації, коли офіційно нічого не відбувається, руйнуються життя й долі персонажів Ремарка. Цей роман очевидно антивоєнний, проте сам автор наголошує на тому, що ця книга – не сповідь і тим більше не викриття, це свідчення покоління, яку занапастила війна. Пауль Боймер – солдат, іще зовсім юний, потрапив на війну разом зі своїми однокласниками. Сімох з них уже вбито, один збожеволів, ще чотирьох тяжко поранено. Ті, хто відправив їх на вірну смерть, звуть їх не інакше, аніж «залізними хлопчиками». Між боями Пауль отримує відпустку, приїздить додому, де батько всім хвалиться своїм сином у пишному однострої. Юнак же ні з ким не хоче розмовляти про війну. Ремарк пише про те, наскільки протиприродною взагалі є війна, і з ним просто неможливо не погодитись. Тож рекомендую цей пронизливий роман і вам.

Книги Ремарка завжди читаються неперевершено легко, діалоги завжди не вимушені і прості, герої звичайні і водночас надзвичайні, але як це все подано і описано. Найбільшою характеризуючею рисою творчості Ремарка є втрачене післявоєне і воєне покоління. В його романах люди поводяться, надзвичайно правдоподібно і просто, всі вони завжди щирі і легко відгукуються на поміч. Ще однією визначною рисою письменника є опис вживання алкоголю. Алкоголь в житті поета був великою частиною його самого. Щоб якось заглушити в собі біль війни, Ремарк пив, і пив багато. В книжках всі його головні герої без винятку також п'ють, п'ють і не п'яніють. А в кожного роману є свій вид алкоголю, котрий переважно вживають головні герої. Процес вживання алкоголю так надзвичайно описаний, що під кінець будь-якої збірки навіть у непитущої людини виникає відчуття потреби. Це Ремарк, і він неперевершений! Зробити якийсь топ з творів Ремарка в мене ніколи не виходило, всі вони написані більш-менш однаково, але всі вони надзвичайні. Головними героями в цій збірці є звичайні солдати, які воюють, або вже повернулися і намагаються влаштуватися у звичайному житті. Це в них завжди виходить погано. Тому більшість творів написаних Ремарком є трагічними і важкими. Війна в них описана зі стороннього боку і герої нейтральні до неї. Вони звичайні люди, котрі ні на що не впливають, лише на своє життя. З одного боку це добре, з іншого через це Еріха Марію Ремарка критикують. І критика ця обгрунтована. Він, як учасник війни описував війну з нейтрального боку, і лише іноді десь її засуджував, коли вже діло шло до нелюдського звірства чи подібного. Не будемо про критику, критикувати таку визначну особистість як Ремарк мають визначні люди. Ми ж, простий люд, маємо читати і насолоджуватися його неперевершеною творчістю. Продуктивного читання, Вам, любі книгомани.

Книги Е.Ремарка мені подобаються ще з шкільних років. І не тому, що його творчість вивчалася у школі, а тому, що він дійсно цікавий автор і талановитий письменник. Багато творів Ремарка описують всі жахіття війни, без прикрас, без зайвого геройства, з її бідами та втратами. До цієї збірки увійшли три твори Е.Ремарка. Першою з них та найвідомішою про війну є роман «На Західному фронті без змін». Дружба та ворожнеча, героїзм та боягузтво, вірність та зрада – все це переплетене у неймовірно цікавому та напруженому сюжеті. Війна у цьому творі постає справжнім лихом, що зруйнувало сотні тисяч людських доль. Юнаки, яких вихопили зі звичного життя і відправили воювати та помирати у горнилі Першої світової війни. Ця війна не лише забирала їх друзів та побратимів, ця війна забрала у багатьох з них майбутнє, навіть у тих, хто вижив… Роман «Повернення» також присвячений темі війни. Однак у цьому творі його герої повертаються додому. На жаль, війна, яка нарешті скінчилася, не відпускає їх просто так. Колишні солдати не можуть знайти себе у мирному житті, душевні травми не дають їм спокою. Тому, вони змушені шукати своє місце під сонцем, своє призначення у новому, мирному житті. Хтось повертається в армію або стає революціонером, хтось добровільно йде з цього життя назавжди… Книга перегукується з попереднім романом, однак є абсолютно самостійним твором. Роман «Три товариші» присвячений фронтовій дружбі: справжній, щирій, вірній. Це книга, як би це не звучало банально, про мрію та взаємодопомогу, про кохання, про життя, про боротьбу. Це книга про те, як люди, можуть залишатися людьми пройшовши пекло війни та втрат.