Знайомство з творчістю Миколи Вінграновського в мене почалося зі збірника дитячих віршів (хоча поет писав свої твори ще протягом другої половини ХХ століття, раніше його віршів не було у шкільній програмі з української літератури). Вірші М. Вінграновського мені здалися надзвичайно зворушливими, теплими і, водночас, трохи кумедними. Тому вирішила почитати ще щось з його творчості. Вірші М. Вінграновського відрізняються ніжністю і щирістю, вони немов заколисують. І хочеться поринути в ті ліси, поля і річки, які описує поет. М. Вінграновський з любов’ю і ніжністю описує природу і рідний край. Відчувається його безмежна любов до навколишнього світу, намагання передати красу природу читачеві. Особливо мені сподобалася у збірці любовна лірика. Поету дійсно вдалося передати свої ніжні почуття до жінки, переживання любовної радості й смутку, душевного піднесення при зустрічі з коханою. Водночас, вірші для дітей М. Вінграновського також чудові, вони повні безмежної любові, теплоти, спокою. Мені здалося, що автор був надзвичайно емоційною людиною, яка прагнула чуттєво пізнати світ і поділитися своїм чуттєвим досвідом із усіма людьми.