Є дійсно добре прописані персонажі різного типу, особливо Занд дан Глокта з його саркастично-цинічними поглядами на суспільство, піднято теми соціальної нерівності, самотності, байдужості, політичних інтриг, майже кожен розділ містить якийсь гострий момент або цікаву сценку, а якщо цікавить економна проза - тут немає тривалих описів. Оскільки це ґрімдарк, то більшість персонажів мають якусь виразну негативну рису/-и, через що за них трохи важко вболівати, а сам сюжет ще досить повільно розгортається і у головних героїв переважно немає глобальної мети, а радше будні з незвичними поворотами, через що не стільки хотілося знати, що з ними буде далі, скільки читаєш, бо є цікаві моменти і далі має бути краще. Також сам всесвіт представлений радше епізодично, зокрема відсутня мапа. Разом з тим, останні 100 сторінок були дійсно яскраві як в плані емоційному, так і екш-сценах.

Скоріше я профан в літературі, але на мою думку цей твір не є дарк фентезі, герої і сама концепція дуже цікаві, моментами передбачені та поки не нагадує Game of thrones. Прагматичний сюжет.Нагадує Перумова більше. Але чудова історія

Сюжет зосереджується на зіткненні кількох дуже різних персонажів у світі, де насильство й політика тісно переплетені. Події розгортаються через особисті конфлікти, цинічні рішення та поступове наростання загрози, а не через героїчні подвиги. Атмосфера похмура й іронічна — жорстокість поєднується з чорним гумором і відчуттям неминучої біди. Персонажі розкриваються через свої слабкості, страхи й прагнення вижити в безжальному середовищі. Для мене роман цікавий як темне фентезі з сильним психологічним акцентом і нестандартним поглядом на жанр.