Коли я вперше побачив цю книгу та прочитав її назву, то у мене з'явились доволі змішані відчуття - думалося "А що ж може бути цікавим якійсь такій дивній темі як "мова Радянського Союзу"?" Адже зрозуміло, що використовувалася російська,у часи коренізації та подекуди, для демонстрації "національної толерантності" та "дружби народів" і національні мови інших республік, серед них і українська. То про що ж тут читати? А виявилося справді є про що і тема не лише цікава, але і дуже важлива! Авторка звертає увагу на проблеми і явища, що повсюдно існували в житті Радянського Союзу, але були такі звичні, так ввійшли у наше життя (і дійшли подекуди і до сьогодення), що на них перестали звертати увагу. Спочатку вона дає зрозуміти наскільки Радянська влада бралась за свідому деконструкцію та перетворення мови. Показує як виривалися їх ідеї "прогресу" у цю культурну, здавалось би найглибшу сферу життя і свідомості (адже людина словами, мовою думає!). Вказується як влада намагалась нав'язати через мову ідеї класової боротьби, поділу світу на "правильний" і "неправильний", як вводила різноманітні поняття, що ставали відразу оцінками і нав'язували самим своїм використанням ставлення до цього чи іншого явища. Як перетворювала мову на лозунги (усі ці "Дайош...!") чи абревіатури (на жаль у нас тепер також з'являються моди на абревіатури і т.п.). Навіть досліджується яким чином така "новомова" мала впливати на психологію людей, творення "радянської людини", кардинальну перебудову культури і т.д. Особливо цікавим є розділ про те як видумували та впроваджували термін "куркуль", якого насправді наша мова не знала цілком! Для сучасності важливим є розділ використання в радянській пропаганді поняття "фашизм" і "фашисти", чим тепер зловживають і використовують в своїй агресивній політиці симпатики "русского мира". На кінці розглядається сам процес мовної політики в СРСР. Книга справді оригінальна, цікава та корисна! Тому всім раджу придбати та прочитати!