Повернувся я з універсаму.

— Я ж казала тобі яйця купити, забув?

— Забув…

— Про Монголію ти все до кріхти вже 30 років пам'ятаєш! Всі вуха мені продзижчав!

— Вже 36… Хоч і не до кріхти… Стривай! Невже 36? А наче вчора було… До речі взимку в Монголії неможливо було забути купити яйця, бо ходили по них до магазину зі спеціально зшитим з старої тілогрійки футляром, бо без футляра, поки донесеш — замерзнуть, а розморожені не такі смачні…