Той випадок, коли, можливо, якби автор написав більше, це покращило б ситуацію. Айзель хоче покінчити життя самогубством. Її батько скоїв щось жахливе та потрапив до в’язниці, дівчинка живе з матір’ю та її новою родиною. Вона постійно сумує, відчуває в собі чорного слимака депресії та хоче покінчити з усім. На сайті «Тихий відхід» вона знаходить партнера по самогубству Романа – так кожен з них певен, що дійде до кінця. Але в який момент Айзель розуміє, що помирати не хоче, і починає відмовляти від цього й Романа… Сказати «Не вірю!» буде мало. Я навіть не про те, що в принципі тема депресії досить небезпечна для розкриття в книгах (особливо, якщо в тебе як в автора її не було) – хтозна, як можуть читачі зреагувати на це. Хтось може прочитати та діагностувати її в себе. Хтось навпаки, подумає «А в мене не так, значить, не депресія та лікуватись не буду». Але я не про це. Коли книга обсягом 250 сторінок – цього мало для такого сюжету. Я просто не встигла повірити жодному персонажу, не прониклась (хоча тут не лише обсяг, але й майстерність автора потрібна). Виглядало зовсім недостовірним, коли дві третини книги Айзель відчувала в собі чорного слимака депресії, а потім за одну ніч все змінилось і зникло. Так не буває!! І так, позитивні моменти були і до цього, але авторка незмінно йшла до одного – самогубства. А тут раптом за одну ніч її персонаж вилікувався. О диво! Окрім того, що Айзель хоче жити, вона тепер нестиме це й Романові. Це сказано в анотації – і я думала, ЦЕ буде основною частиною книги. Пошук чогось позитивного, теплого, доброго. Але ні! На це в авторки лишилось буквально сторінок 50, і ті пройшли в розмовах, а не діях. На обкладинці сказано, що цю історію екранізують. Вона дійсно так і проситься на екран, я згодна. І, можливо, режисери адаптують сюжет та все ж покажуть, як Айзель надихала Романа та повертала йому бажання жити не лише кількома розмовами…

Книга “Моє серце й інші чорні діри” з анотації та з перших рядків нагадала мені книгу “13 причин чому”. Лише є одна відмінність, кінцівки в них зовсім інші. Історія легка і має на меті повчальний характер. Головні герої підлітки, але проблеми і переживання притаманні для людей будь якого віку. Айзель та Роман двоє підлітків, які зламались. Читачеві на перший погляд може здатись, що це нісенітниці. Надумані проблеми, переживання та біль, яку кожен дорослий вирішить з легкістю. Але ні. Кожному треба якусь чужу людину, незнайомця. Якір ,який втримає на плаву і вдихне повітря у спотворену душу. Людину, яка поверне до реалій та до тих близький, які і так чекали допомогти. Ці двоє героїв зустрілись, щоб покинути цей світ. Натомість та зустріч дала їм надію на життя. Саме такі книги потрібно читати для тих хто у депресії або на роздоріжжі. Не типові психологічні книжки, які мають наперед відомий розумний текст, а проста історія, яка може статись і у реальному житті. Також цю книгу варто читати батькам. Запам'ятайте говорити ніколи не пізно. Інколи треба битись через броню непорозуміння. Але саме це може врятувати життя вашій рідній людині.