Це гостросюжетний детектив, який точно триматиме вас у напрузі. А після закінчення кожного тому хотітиметься якомога швидше прочитати наступний. Сатору має надздібність. Коли стається, щось погане, він може ніби перемотувати час назад, щоб уникнути цього. Але це відбувається саме по собі. І от одного разу після жахливої трагедії його перекидає аж в 1988 рік, коли він був ще 10-річним школярем. Здається, що Сатору повинен вплинути на тодішні серійні викрадення та вбивства дітей. У третьому томі Сатору, зазнавши невдачі, знову повертається до свого, 2006 року, де його вважають злочинцем. Нам більше відкриваються інші герої манґи, такі як Айрі, колега Сатору, а ще ми більш занурюємось у справу викрадень, копирсаючись в архівах та розслідуваннях. Новий том був дуже динамічним і постійно тримав у напрузі, адже за кожним рогом на Сатору чекала небезпека, та й не тільки на нього. Водночас тут багато роздумів про: ▫️відчуття провини; ▫️відповідальність за свої дії; ▫️самотність; ▫️віру в людей. Мені також дуже подобається мальовка цієї історії: те, як розділяються думки героїв та їхні висловлювання, додавання чорних фреймів із білим текстом для посилення напруги, чергування планів. Цікаво було не тільки читати, але й розглядати манґу. Я вже знаю, чим все закінчиться, оскільки бачила аніме (яке є дуже класним теж), та все одно мені було цікаво і читалось так, як уперше! Ця манґа точно варта уваги!