Десь, власне оригінальний жанр від Остапа Вишні “усмішки” - щось середнє між фейлетоном, розповіддю. Збірка веселих, смішних оповідань про власне мисливські пригоди. Про мисливство традиційно - з перебільшенням, гумором і героїзацією своїх подвигів. Ну але і з великою любов’ю до природи. По великому рахунку, тут на кожну тварину є окремі оповідання, з випадками з полювання, технічними особливостями, присмачено тим жорстким традиційним гумором. Ну, знамените “як варити суп з дикої качки” - то воно цитоване часто, і як еталон гумору, і самі пригоди. але тут також є декілька “рецептів” як вполювати ведмедя, як полювати за зайцями, а як за лисицями. І чому Вишня любив полювання на бекасів, і про роль мисливських собак в цьому занятті. Працював Вишня щось більше десяти років над цим збірником і, як каже вікіпедія, закінчив за два роки до своєї смерті. Легке, доступне читво. Воно і класика, і смішно і дотепно і з гумором. І - оті всі роки, коли там розстріляне Відродження, коли все таке трагічно - виявляється і тоді можна було писати з гумором і щоб було весело. Однозначний “мастрід”, як зараз модно казати.

Якщо ви думаєте, що усі твори класичної української літератури наповнені трагізмом і похмурістю, то ви помиляєтесь. Наприклад, історії Остапа Вишні (справжнє прізвище якого - Павло Губенко) просто іскряться гумором і не можуть не викликати усмішки на обличчі. Моєю улюбленою збіркою Остапа Вишні є ,,Мисливські усмішки'', а улюбленою історією - ,,Моя автобіографія''. Сюжет ведеться від першої особи, тобто від самого автора. Він у гумористичний спосіб розповідає нам про своє народження, сім'ю, дитинство, навчання і доросле життя, а також про те, чому він став саме письменником, а не ким-небудь іншим. Мені збірка сподобалася ще тоді, коли я читала її вперше у школі. Вона цікава, весела, яскрава, написана живою мовою, яка надзвичайно легка у сприйнятті. Також книга є дуже атмосферною та колоритною. Від мене однозначно 5/5. Рекомендую! Впевнена в тому, що ,,Мисливські усмішки'' - це моє перше, однак не останнє знайомство із чудовим автором Остапом Вишнею. До того ж саме цей автор увів в українську літературу таке поняття як ,,гумореска''.