Це найкраща книжка, яку я читала за останній час з цього жанру. Я б її рекомендувала навіть для шкільної програми. Вона досить велика, але неймовірно цікава і корисна

Книга відомого американського бактеріолога та патолога Пола де Крайфа «Мисливці на мікробів» є показовим утіленням тієї вдалої літературної праці, яка не втрачає своєї актуальності через десятиліття. Справді, читаючи її, важко швидко усвідомити, що ця книга була написана майже сто років тому – у 1926-му, й лише деякі епізоди можуть натякати на певну незавершеність історій, як то, наприклад, сталося із жовтою гарячкою, збудник якої за іронією долі був винайдений вже наступного – 1927-го – року. Пол де Крайф у захопливому й детективному стилі щомиті, уміло тримаючи увагу читача, розповідає про найвидатніші відкриття в галузі мікробіології, подаючи в хронологічному порядку кожну з історій через призму особистості того чи іншого із загалом 13 видатних учених. Сучасна наука, заснована на суворих методичних підходах і розрахунках, охоплена найточнішими модерними приладами та, найголовніше, забезпечена зусиллями та працею високоосвічених дипломованих спеціалістів, створює в сучасної людини враження, ніби історично нею займалися лише такі ж самі дипломовані спеціалісти, тільки з минулого. Натомість у дійсності наукові відкриття найчастіше робилися ентузіастами, любителями-аматорами та навіть авантюристами, які шукали слави та визнання. Захоплення маловідомого голландського власника невеличкої крамниці на ім’я Ентоні Левенгук шліфуванням лінз призвело до першого відкриття в історії людства, яке стосувалося мікроорганізмів – людина вперше побачила під саморобним мікроскопом маленьких живих істот, про існування яких не було й здогадок. Відкриття, й у це важко повірити, яке в ті часи зовсім не зацікавило світове наукове товариство через «надто маленький розмір цих істот, щоб мати якийсь вплив на природу». Про яку серйозну науку могла йти мова, якщо навіть після відкриття Левенгуком мікробів учені того часу відстоювали догму про те, що життя може виникати спонтанно – рій бджіл «народжується» із похованого в землю бика, а миші – з річного мулу або кінських випорожнень. Така «світобудова» аж ніяк не узгоджувалася з уявою про життя природознавця-аматора Ладзаро Спаланцані, що вилилося з виклик науковій спільноті довести неможливість самодовільного зародження життя. Епатажний французький хімік на прізвище Пастер довів, що мікроби можуть загрожувати здоров’ю живих істот, а маловідомий німецький сільських лікар Кох, якому дружина задля розваги подарувала мікроскоп, та який полишив лікарську практику заради пошуку справжніх методів лікування, а не жалюгідної імітації, став першовідкривачем збудників окремих хвороб. Історія кожного вченого – унікальна й неповторна, зазвичай заснована на грандіозних відкриттях попередників, але так само сповнена драматизму, кропіткої праці, невдач, жорстокості (заради експериментів тисячами знищувалися тварини), працелюбства, напористості та іноді жертовності (хтось задля експерименту випивав рідину з холерними вібріонами, а хтось умисно давав себе кусати десяткам комарів, що містили в собі кров хворих на смертельну жовту гарячку). Пошук методів профілактики, дієвих ліків, розробка вакцин – буденні на сьогодні речі в часи минулих століть лише починали своє становлення завдяки незламному прагненню героїв людства, що присвятили свої життя науці та пошуку відповідей на запитання, які тисячоліттями були для всіх загадкою. Полу де Крайфу сповна вдалося передати не лише хронологію відкриттів, але й дух описаних часів, подати не лише характеристику найвидатніших в історії людства «мисливців на мікробів», а й продемонструвати, якими не позбавленими всього людського особистостями вони були – зі своїми пристрастями, чеснотами, принципами та недоліками. Вийшло надзвичайно файнюцько. P.S. Трохи про те, що засмутило. Книга сповнена вжитку величезної кількості активних дієприкметників теперішнього часу (( Усі ці «існуючий», «блукаючий», «вмираючий» тощо неймовірно дратують протягом усієї книги; вважав, що в літературі друку 2021 року такого вже майже немає.

Ця книга насправді перевертає бажання світу і взагалі ставлення до науки. Вона надихнула мене шалено та безсоромно закохатися у мікробів та взагалі біологію. Дослідники описані тут настільки цікаво і жваво, що у них ними неможливо не захопитися. Автор майстерно занурює читача у цей небезпечний та фантастичний світ нових відкриттів, пояснюючи все зрозумілою мовою. На усі сто відсотків можу сказати, що книга не застаріла і дотепер. Що найголовніше, це все про реальних людей, а це взагалі зводить з розуму у гарному сенсі! Перші біографії, які описані настільки лаконічно та прекрасно, що я запам'ятала їх і хотіла перечитувати ще не дійшовши до кінця книги. Якби кожного дослідника описували так, як це зробив Пол де Крайф, у світі не існувало б людей, які не любили би науку. Що корисно, цими історіями та біографіями дуже часто випадає нагода десь скористатися, та і знання цих історій справляє на інших пречудове враження. Якщо ви готуєтеся до ЗНО і шукаєте приклади із життя та історії - це найкраще, що може бути. Тим паче, якщо вам і до того була цікавою біологія. Раджу стовідсотково, навіть не сумнівайтеся і однозначно купуйте.