Цикл Роберта «Океан Ківи» – так би мовити, постскриптум до поеми «Капітан Кук у потойбіччі», у якій за капітаном невідступно йдуть грецькі й океанійські боги, де співає хор античного театру і де над знервованим Куком, який, зачинившись у каюті, наливає собі чарку, сходить невблаганна зірка Венера, транзит (перехід) якої через сонячний диск має розгледіти і описати науковець із екіпажу «Індевора». «Твоя Венера – то сфера, вона не плакатиме за тобою», – співає невидимо присутній Орфей. «Імперія, що тричі слала його на смерть, має свого героя», – з гіркотою додає вже в цій книжці Роберт Саллівен, котрий аж ніяк не ідеалізує Джеймса Кука.