ПІВНІЧНА АМЕРИКА ЧИ НОВА ФРАНЦІЯ? З цим питанням я зіштовхнулась читаючи книжку Мій Квебек Євгена Лакінського. Саме це питання назрівало в мені по-малу від початку читання. Адже, в книжці фактично дві частини. Перша частина присвячена досвіду самого автора. Так би мовити, - як я іммігрував в Квебек і інтегрувався в новому суспільстві. А друга частина захопила мене цілком та повністю, адже вона розказує історію франкомовного Квебеку та англомовної Канади, де питання суверенітету Квебеку (і достатньою мірою сепаратистські настрою) переплітаються з питаннями мови, культури та традиції. Після книги Мій Квебек американо-європейські цінності та погляди на цивілізовані країни Європи та Америки, значно змінилися. Я побачила в книзі внутрішню політику очима нашого з вами співвітчизника і веселкові погляди на цивілізований світ стали... ні... ні.... не похмурими.... вони стали реальними. Я відчула, що в них так само як і в Україні є свої проблеми, що знайомі багатьом українцям у відносинах з Росією, проблеми з якими ми зустрічаємось в середині нашої країни. Дуже раджу цю книгу до читання. Особливо корисною вона була б нашим політикам, як приклад відстоювання власних інтересів. А нам з вами, для віри та впевненості в правильності боротьби за нашу державу. Читайте книжки з задоволенням!!! Далі буде!!!

Я очень люблю подобные книги. Хочу сразу отметить, что эта книга для меня пример того, как должна выглядеть привлекательная обложка. Как любителя путешествовать, я сразу обратила внимание на обложку, залитая солнцем пустынная улочка уходящая вниз с цветными балконами и дверьми, мне сразу же захотелось узнать о чем же книга. Как оказалось про Квебек. Если уж на то пошло, то о Канаде я мало что знаю, как думаю и большинство людей. Думаю мои знания об этой стране начинаются и заканчиваются на мысли о диких непроходимых лесах, и домиках раскиданных на несколько километров друг от друга. То есть, я знаю про дикую Канаду, но про ее большие города и провинции мне совершенно ничего не было известно. Как оказалось Квебек можно сравнить чуть ли не с Ватиканом, который расположен в центре другой страны, сравнить в том плане, что Квебек вроде бы находится на территории Канады, но он больше похож на отдельное государство со своими традициями и культурой. Интересно и то, что обычно я читала подобные истории о странах с точки зрения путешественников, а тут автор говорит о Квебеке рассказывая историю взглядом иммигранта. Книга очень интересная, порадовало то, что это не сухой текст, а разбавленный личными эмоциями и переживания, встречами с людьми и просто веселыми историями из будней иммигранта. Много в книге и самой истории Квебека, что дает понимание того, почему это такой удивительный участок на кате мира. Книга для тех, кто любит путешествия, историю, Канаду или просто хочет прочесть очень уютную и интересную книгу. Советую выбраться с ней на природу или в кафе. Читается она очень быстро и увлекательно.

Виразна розповідь, після якої усвідомлюєш, скільки всього потрібно сприйняти, пропустити через себе і дослідити, щоб дійсно мати право назвати нерідний край своїм. Особливо такий гордий, нюансований і не надто толерантний (попри буйний мультикультуралізм) край, як Квебек. Мало, переїхавши, знати "де", "коли" і "почьом" - треба розуміти всі "чому", "як" і "навіщо". І дізнатися про це, як виявилося, може бути доволі цікаво. Перша частина книжки - детальна розповідь автора про його власний пошук свого місця у новій країні - територіально, професійно, емоційно. Часом здається, що побутових подробиць іммігрантського становлення могло б бути подано й менше, але вони вдало розбавлені дотепами і короткими історіями численних побіжних людей найрізноманітніших національностей - таких само іммігрантів, з якими авторові довелося перетнутися у різних ситуаціях. Друга частина - стислий екскурс в історію і культуру Квебеку, читаючи який можна подумати одночасно "такого не може бути", "як так можна?" і "бува й таке".