У другій половині роману долі героїв ускладнюються проблемою морального вибору, втратами та внутрішніми потрясіннями. Після смерті Казобона Доротея отримує шанс на нове життя, однак її почуття до Вілла Ладіслава стикаються з погрозами скандалу й умовами заповіту. Доктор Лідгейт, попри професійні переконання, втрачає незалежність через борги та вплив дружини, а його репутацію підриває участь у справах впливового, але компрометованого містера Булстрода. Суспільство Мідлмарча розкривається як складний організм, де приватне невіддільне від публічного. Завершення роману — не лише підсумок доль героїв, а й роздуми про межі вибору, цінність звичайного життя та можливість тихої величі в щоденній вірності собі й іншим.