Чому черговий «поворот на Схід» Кремля заздалегідь приречений — і все одно становить смертельну небезпеку для світу? Кріс Міллер простежує 300 років цих «поворотів»: від Пєтра I, який на смертному одрі мріяв про шлях до Індії, до Путіна, що після вторгнення в Україну оголосив Азійсько-Тихоокеанський регіон стратегічним пріоритетом і майбутнім Росії.
Спираючись на розсекречені архіви, історик показує той самий цикл: відрізана від Заходу, Росія знову й знову кидається підкорювати Схід — Аляску, Гаваї, Маньчжурію, Порт-Артур — і щоразу її наміри розбиваються об власну відсталість, брак людей, ресурсів та економічної потуги. Азія стала для Росії не землею обітованою, а кладовищем імперських амбіцій.
І саме в цьому ключ до сьогодення. Колись Росія без пострілу відібрала в ослабленого Китаю понад мільйон квадратних кілометрів. Тепер співвідношення сил перевернулося: Москва сама стає сировинним васалом Пекіна й дедалі більше залежить від Китаю. Держави, яка добре пам’ятає, як ці землі стали російськими.