У монографії подано один із методів обґрунтування гуманітарних дисциплін відповідно до вимоги емпіричної верифікації: твердження вважається науковим тією мірою, якою воно підтверджується стохастичними законами, нагромадженими людством і сформульованими у вигляді афоризмів, підкріплених багатовіковим досвідом.

Уведено ряд операцій над афоризмами: рандомізація, метафоризація, поляризація, мінімізація за різними критеріями, конкретизація, синтез та ін. Виділено ряд законів нездійсненності й неіснування певних станів суспільства і елементів влади як наслідок соціального гомеостазу.

Значну увагу приділено загальній методології точних наук і причинам виникнення в них псевдонаукової компоненти. Наведено ряд застосувань до соціології і суміжних з нею дисциплін.

Книга буде корисною викладачам вищих навчальних закладів та науковцям, які зацікавлені в інтеграції природничих і гуманітарних наук.