Коли думала чи придбати цю книгу, мене переконали 2 речі це зробити: перша сторінка, яка натякала на глибоку психологічну драму; та гостро соціальна тема торгівлі людьми... Я дуже жалкую і нікому не раджу читати цю книгу з таких причин: - це найбільш антифеміністичний текст, який я читала за останні роки. Авторка пропонує нам пряму тезу - всі жінки неповноцінні, якщо у них немає чоловіка, всі жінки хочуть «принца» та грошей, всі жінки дурні (саме так). - що мене зачипило, то те зневажливе ставлення до теми села, людей з села і т.д. От згадайте найтупіші ярлики про сільських дівчаток - ото все в цьому тексті. - далі - кордони, власні, кордони інших людей. У цьому тексті їх не існує прям взагалі. Коли читаєш аж по тілу це відторгнення відчуваєш. - форма. Я розумію, що авторка хотіла зробити саспієнс, але це так не продумано, недолуго… Купила разом з цією книгою ще одну, тепер вагаюсь чи читати її взагалі. П.С. Так спаплюжити важливу тему - треба докласти зусиль.