Міфологія Стародавньої Греції та Риму є однією із найбагатших по своєму спадку різноманітних оповідей, що висвітлюють найрізноманітніші події як із життя надприродних істот (здебільшого богів) так і величезної кількості героїв-людей. Однією із ключових причин цього є наявність величезної кількості текстів, які дійшли до нашого часу і донесли нам ці міфологічні сюжети. Попри велику кількість різноманітних епосів, трагедій та драм, що висвітлюють подвиги різних героїв, ми маємо кілька які є своєрідними античними "Бібліями" - тобто такі, що безпосередньо ставлять собі за мету висвітлити міфічну історію від появи світу і богів, до послідовного викладу історії різних героїв. Поруч із "Теогонією" Гесіода та описами міфів у Аполлодора, найважливішим для нас джерелом є "Метаморфози" видатного давньоримського письменника та поета Публія Овідія Назона. Цей твір справді великий за обсягом - вважається найбільшою давньоримською поемою, яка до нас дійшла. У ньому послідовно розкривається уся міфічна історія світу від появи світу із Хаосу та "Золотого віку". Далі розповідається історії різних богів, напівбогів та людей - це і історії Зевса та різних його коханок, різних німф та титанів, зокрема Прометея. Це міфи про Тезея, Персея та багатьох-багатьох інших, про більшість із яких ми майже і не згадуємо, а також героїв Троянської війни і Енея . В останній із книг розповідається вже про більш реальних осіб як наприклад царя Нуму Помпілія, Піфагора та Цезаря. також розповідається і про різних потвор як про Сциллу та Харібду, кентаврів і інших. Слід теж відзначити, що висвітлені історії все ж зосереджуються на питаннях перетворень цих осіб у якісь інакші істоти чи предмети, хоча все ж більшість із персонажів античної міфології таки справді колись перетворювались. Тому ця книга так ледь не повністю висвітлює грецьку та римську міфологію. Український переклад Андрія Содомори дуже якісний і приємно, поетично читається. Також книга доповнена чудовим інформативним науковим вступом, що дає розгорнуту характеристику автору та його твору. Таким чином дане видання безперечно заслуговує на найвищі оцінки і щоб його придбали та прочитали!

Ця поема- це беззаперечно найвідоміший твір Овідія. «Метаморфози»(«Перетворення»)хоч в оригіналі написана латинською, гекзаметром, написане є легким і зрозумілим, складається з 250 міфологічних розповідей про перетворення людей на тварин, рослин, зірок. В поемі автор описує народження людей із каміння після потопу, перетворення німфи Дафни, яка намагається втекти від Аполона, на лаврове дерево, перетворення мисливця Актеона на оленя тощо. На мою думку, цікаво те, що автор пробує донести думку про деградацію людей та їхнього роду, після чого відбувся всесвітній потом. Наприклад, у творі є присутній міф про Девкаліона і Пірру, від яких пішло нове покоління людей. Кожна з 15 книг, з яких складається епос, описує певний період історії Риму; в кінці твору автор трактує всі раніше описані перетворення, пояснюючи їх читачеві і трактуючи свою точку зору. Як на мене, цей твір варто читати з підліткового віку, він заставляє людину задуматись про минуле, історію і над тим, як це відобразилось в сучасному світі. Поема передає античні образи, культуру та мистецтво.

Либонь, майже кожен освічений український гуманітарій читав у дитинстві "Міти Стародавньої Греції" в обробці Миколи Куна або Катерини Гловацької. Особисто для мене це було надзвичайно захопливе підліткове читання. Слід, одначе, пам'ятати, що мітологічні сюжети там подано спрощено, бо їх адаптували під дитяче сприйняття. Тому, коли в зрілому віці закортіло повернутися до пам'ятних мітів, вирішив почитати щось "серйозніше" і звернувся до античної поезії. Поема Овідія "Метаморфози" - це справжня енциклопедія грецької та римської мітології. У книзі зібрано найрізноманітніші оповіді про перетворення божеств чи людей на об'єкти навколишнього світу: рослин, тварин, камені, річки, сузір'я тощо. Українською поему переклав видатний знавець античної літератури Андрій Содомора. В тексті відсутній наскрізний сюжет, спільною є тільки тема перетворень. Оскільки "Метаморфози" складаються з багатьох окремих оповідей, марно навіть намагатися перелічити їх у межах короткої рецензії. Скажу тільки, що читач знайде в поемі як добре знані епізоди (історія самозакоханого Нарциса, оповідь про трагічну загибель хвалькуватого Фаетона), так і маловідомі міти. Особисто мене вразила розповідь про трагічне кохання Пірама і Тісби в четвертій книзі. Не пригадую, чи потрапила вона до дитячих збірок. Мусила би там бути, бо це, по суті, прототип шекспірівської трагедії "Ромео і Джульєтта". Також вельми зацікавив початок "Метаморфоз", де оповідається про виникнення неба й землі з первинного Хаосу. Змальована Овідієм картина має чимало спільного із творенням світу за біблійною книгою Буття. Чудова ілюстрація до думки, що всі світові релігії кінець-кінцем подібні. Загалом "Метаморфози" - книга цікава і варта прочитання. Хочу тільки застерегти, що, якщо ви не фаховий античник, вам трапиться сила-силенна незнайомих імен та географічних назв. Корисно буде заздалегідь "озброїтися" "Словником античної міфології" Івана Козовика та Олександра Пономаріва. Можна, звісно, також зазирати у прикінцеві примітки чи Вікіпедію.