Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав
Бумажная книга | Код товара 481849
Yakaboo 3.6/5
Автор
Анна Гавальда
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Перекладна проза
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1999
Переводчик
Евгения Кононенко
Количество страниц
144 стр.

Все о книге Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав

У цій книзі 12 новел, які зуміли підкорити світ і серця читачів - їх перекладено вже на понад 30 мов. Це перша збірка новел Анни Гавальди, яка здобула славу якось геть несподівано, бо видавці не ставили на її твори і особливо не промоціювали їх. Проте читачі давно потребували саме таких текстів: простих, але не примітивних, душевних, але не сентиментальних, щирих, але без шокуючих подробиць. Гавальда, яку тепер називають "ніжним Уельбеком" і "новою зіркою французької словесності", яскраво й проникливо зображає звичайне життя, зовнішня простота якого, приховує безліч потаємних бажань, страхів, мрій та образ, а головне - любові у найрізноманітніших її виявах. Потрібно лише вміти її побачити, відчути, дозволити собі "розплющити" серце і поринути у вир емоцій.

Характеристики
Автор
Анна Гавальда
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Перекладна проза
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1999
Переводчик
Евгения Кононенко
Количество страниц
144 стр.
Рецензии
  •  
    Життя йде... інколи заходячи не в те русло. Отже, пильнуймо його 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    В книгу ввійшло 12 новел. Коли саму авторку запитали, про що ці новели, то вона відповіла: "Та про всяке..." Отак от) Але якщо розібратися, то це такі коротенькі історії життів. І в кожній з них є як чорні полоси, так і білі. Хоча чорних набагато більше.

    Ми бачимо, як людина через пороки, слабкості, свою нерішучість може зіпсувати собі все життя. Ми інколи мовчимо занадто довго, втримуючи в собі все те, що могло і мало бути озвученим. А коли вирішуємо заговорити, то це часто буває вже запізно. Ми робимо щось необдумано, просто для розваги, а потім шкодуємо, хочемо повернути все назад, усе змінити. Але це зробити вже неможливо. Або ми чогось хочемо, але попри свою гордість просто відмовляємося просити цього чи просто сказати. І знову таки, ми залишаємося нещасними і нікому не потрібними.

    Гадаю, кожен відчує справжність цих історій. А, можливо, хтось впізнає себе або знайомого. Та це не страшно, він вже буде знати, як саме діяти, щоб не стати нещасним.

    Моя оцінка: 8/10

    #YakabooBingoWinter
  •  
    Перший млинець грудкою? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга є дебютом письменниці. Збірка дванадцять коротеньких оповідань. Можливо саме через те, що це збірка, ще й коротеньких, оповідань ця книга мені не сподобалась. А можливо через те, що це жіноче чтиво, і, як мені здалось, феміністичне.

    Хоч оповідання і ведуться від імені як жінок, так і чоловіків. Та все ж я помітив, що жінки тут виступають сильнішими, з важкою долею. А над чоловіками є тонкий дотеп. Коли я прочитав її біографію - я зрозумів чому. Життя в письменниці не склалося з невідомих причин. Ще з дитинства батьки розлучились. Згодом, в дорослому віці, вона пішла тим самим шляхом, що і батьки. Видно це і наклало певний слід на її творчість. Бо саме ці події підштовхнули зайнятись її письменництвом.

    Щодо новел. Деякі з них я таки можу виділити. Тест на вагітність, Кетгут, Минали роки, Розкладний диван.

    Щодо видавництва - якісно, хороший переклад. Книга маленька, читається дуже швидко... Тому для вбивання часу - саме воно. По іншому я її охарактеризувати не зможу. Якби вона була товщиною вдвічі-втричі більша - я б її просто не читав, користуючись правилом 50 сторінок. Хоча тут зрозуміло було і з меншої кількості, що то не моє. Та все ж дочитав та забув.
Купить - Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав
Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав
120 грн
Нет в наличии
 
Информация об авторе
Анна Гавальда
Анна Гавальда

Имя этой писательницы у нас малоизвестно, а вот на Западе она чрезвычайно популярна. Купить книги Анны Гавальда можно в любом уголке мира, особенно на родине автора — во Франции. Они переведены более чем на 30 языков и издаются многомиллионными тиражами. Говорят, что рассказы Анны Гавальда, с которых начинался ее творческий путь, воскресили в современных читателях любовь к малым литературным...

Подробнее

Рецензии Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав

  •  
    Життя йде... інколи заходячи не в те русло. Отже, пильнуймо його 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    В книгу ввійшло 12 новел. Коли саму авторку запитали, про що ці новели, то вона відповіла: "Та про всяке..." Отак от) Але якщо розібратися, то це такі коротенькі історії життів. І в кожній з них є як чорні полоси, так і білі. Хоча чорних набагато більше.

    Ми бачимо, як людина через пороки, слабкості, свою нерішучість може зіпсувати собі все життя. Ми інколи мовчимо занадто довго, втримуючи в собі все те, що могло і мало бути озвученим. А коли вирішуємо заговорити, то це часто буває вже запізно. Ми робимо щось необдумано, просто для розваги, а потім шкодуємо, хочемо повернути все назад, усе змінити. Але це зробити вже неможливо. Або ми чогось хочемо, але попри свою гордість просто відмовляємося просити цього чи просто сказати. І знову таки, ми залишаємося нещасними і нікому не потрібними.

    Гадаю, кожен відчує справжність цих історій. А, можливо, хтось впізнає себе або знайомого. Та це не страшно, він вже буде знати, як саме діяти, щоб не стати нещасним.

    Моя оцінка: 8/10

    #YakabooBingoWinter
  •  
    Перший млинець грудкою? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Ця книга є дебютом письменниці. Збірка дванадцять коротеньких оповідань. Можливо саме через те, що це збірка, ще й коротеньких, оповідань ця книга мені не сподобалась. А можливо через те, що це жіноче чтиво, і, як мені здалось, феміністичне.

    Хоч оповідання і ведуться від імені як жінок, так і чоловіків. Та все ж я помітив, що жінки тут виступають сильнішими, з важкою долею. А над чоловіками є тонкий дотеп. Коли я прочитав її біографію - я зрозумів чому. Життя в письменниці не склалося з невідомих причин. Ще з дитинства батьки розлучились. Згодом, в дорослому віці, вона пішла тим самим шляхом, що і батьки. Видно це і наклало певний слід на її творчість. Бо саме ці події підштовхнули зайнятись її письменництвом.

    Щодо новел. Деякі з них я таки можу виділити. Тест на вагітність, Кетгут, Минали роки, Розкладний диван.

    Щодо видавництва - якісно, хороший переклад. Книга маленька, читається дуже швидко... Тому для вбивання часу - саме воно. По іншому я її охарактеризувати не зможу. Якби вона була товщиною вдвічі-втричі більша - я б її просто не читав, користуючись правилом 50 сторінок. Хоча тут зрозуміло було і з меншої кількості, що то не моє. Та все ж дочитав та забув.
  •  
    ,,Мені б хотілось, щоби хтось десь мене чекав..."
    ,,Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав" - дебютна збірка новел французької письменниці Анни Гавальди. Вперше вийшла друком ще у 1999-му, а два роки тому побачила світ й українською мовою. У рідній Франції авторка отримала за книжку престижну нагороду, а світ читає її понад 30-ма мовами. Мені ж до рук вона потрапила нещодавно, і я залишилася дуже задоволена чтивом! Воно виявилося надзвичайно жіночим, легким, неначе оповитим паризьким шармом... О, обов'язково прочитаю ще й французькою!

    ,,Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав" - збірка з 12 новел. Сама авторка стверджує, що абсолютно всі - витвір її фантазії, тобто жодна з них не є ані підслуханою, ані побаченою чи пережитою. Це мене неабияк здивувало, бо буквально кожній я повірила! Можливо, секрет полягає у ,,живій" мові та неймовірній правдоподібності описаних ситуацій. Деякі оповіді ведуться від імені жінок, інші - чоловіків. І, що цікаво, назва книжки - це репліка з однієї новели, яку сказав... чоловік). Ось так!

    Мені найбільше сподобалася найперша новела - ,,Трохи про Сен-Жермен-де-Пре". Вона настільки мальовнича та так чудово передає думки головної героїні, що я буквально прогулялася разом з нею Парижем та пішла на спонтанне побачення з незнайомцем: на таку легковажність можу відважитись лише на сторінках книжки.)
  •  
    "Мені б хотілось, щоби хтось мене десь читав"
    Розпочну з переваг цієї книги. Насамперед, варто відзначити відносно притомну вартість. По-друге, це - книга досить зручного формату. Дамську сумочку (а її розраховано суто на такий загал) видання геть не обтяжить власними "габаритами". Ідеальний варіант для того, щоб прихопити з собою в поїздку чи деінде, аби лишень згаяти час. Читається швидко. Варто віддати належне також досить якісному перекладу. І найголовніше: ніша "тривіального чтива" має бути чимось заповнена. І творчість Анни Гавальди безперечно займає чільне місце в цьому контексті в французькій літературі. Безперечним свідченням чого є принаймні ця її книга.

    До речі, вельми обіцяючою є передмова до видання. Читачам обіцяють, що вони "змінять звичний кут зору та побачать довкола себе те, чого раніше не помічали". От щодо цього, до речі, у мене дуже глибокі сумніви.

    Навряд чи ці новелки когось духовно збагатять чи змінять усталений світогляд. Вона швидше належить до іншого розряду - "почитали і забули".

    Хоча, принаймні задля того, щоб орієнтуватися, які там нині тренди в сучасній європейській літературі, ознайомитися та скласти власне, не виключено, що й геть протилежне моєму враження, можливо таки й варто. Тим паче, що багато часу ця книга не відніме.
  •  
    Книга про справжнє
    Я - шанувальниця творчості Анни Гавальди. І хочу сказати, що ця книга не залишила мене байдужою. Справа в тому, що Анна Гавальда пише дивовижно просто та легко про важливі речі. Ти читаєш книгу з легкістю, а вона залишає помітний слід у твоєму серці. Так сталось і з цими дванадцятьма оповіданнями. Кожна окрема історія - неймовірно життєва. Багато з них нагадують читачеві про те, що треба жити зараз та цінувати кожний момент свого життя, тому що він - неповторний, і дуже важливо не впустити мить, щоб потім не згадувати її з жалем і думками, що все могло скластися інакше. Це яскраво відображено у першій новелі "Трохи про Сен-Жермен-де-Пре". Так само зі спогадами: якщо ти будеш ними жити, то пропустиш усе життя, а прокинешся, коли твоє волосся вже сивіє. І тоді збагнеш, що все своє життя жив ілюзіями, а міг прожити його набагато краще, цінуючи теперішнє. Про це можна прочитати у новелі "Минали роки". Сумна новела "Аварія" показує те, що все у світі взаємопов'язано, а новела "Солдатська відпустка", де саме і зустрічається назва книги "Мені так хочеться, щоб хтось мене десь чекав" вчить не втрачати надії на найкраще. В цілому, книга залишає приємне враження та надихає замислитись про важливі життєві цінності.
  •  
    Приємне дівчаче чтиво
    Я прихильниця творчості Анри Гавальди, і взагалі, обожнюю французьку літературу.

    Анна Гавальда — французька письменниця, книгами якої зачитуються корінні жителі і не тільки. Її романи перекладено на 30 мов, отже книги автора читають на багатьох континентах. Історії Анни Гавальди : легкі, ненав‘язливі, прості і трішки сентиментальні.

    Раніше я прочитала її книгу «Просто разом» , переглянула фільм з улюбленою Одрі Тоту в головній ролі, і зазначу, що фільм гарно доповнює роман, і взагалі ця історія з п‘янким післясмаком, що не може не тішити.

    Говорячи про збірку «Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав» — я залишилась задоволеною, адже книга містить дванадцять милих, життєвих, чуттєвих новел. Спитаєте чи люблю я новели. Звісно, бо все просто, лаконічно без зайвого пафосу, і в той же час — дуже і дуже чуттєво, трепетно, як перше кохання...

    Я полюбила кілька новел, до яких повертаюсь у роздумах, і запали мені у саме серце, у його глибину! Є розповіді, які залишились незрозумілими із ноткою «не для мене».

    Дуже раджу читати Анну Гавальди взимку, бо це книги, які зігрівають душу, серце і навіть руки, краще аніж глінтвейн. Якщо чесно, то авторка полюбилась мені своєю простою мовою, зрозумілими алегоріями, запахами Парижу, колоритними вуличками, життєвими сюжетами.

    Я переживала, я відчувала все те, що відбувалось у житті кожного окремого персонажа, просто є ті історії, які знайшли відгук у моєму серці. Дуже реалістично, боляче і ніжно.

    Окрема подяка команді yakaboo.ua за прекрасний сервіс.

    Рекомендую!!!
  •  
    Я це читала
    Ох, на жаль, я це колись читала. Не пам'ятаю точно, коли, може, десь рік тому. Сама не знаю, чому прочитала цю книжку. Чи то прочитала гарні відгуки, чи то просто не з тієї ноги встала. Краще б я цього не робила.
    Розповім чому. Початок був цікавий і багатообіцяючий. Назву оповідання я вже не пам'ятаю, але то було щось про побачення, після якого головні герої не були разом. "Ну добре, підемо далі, може там буде щось краще", - подумала я. І дуже помилилась. Дала там було щось 50 на 50, чого я б я, якби про це знала, ніколи б не читала, якби не хотіла б таки дочитати цю книженцію. Але після цього була та історія, після якої я більше ніколи в житті не буду читати творів Анни Гавальди. Це було оповідання про зґвалтування, що саме по собі неприємно читати, бо це страшна тема. Але те, як помстилася та дівчина... І навіть не сам факт такої помсти, а докладний-предокладний опис з усіма деталями... Це був просто жах. Ніяких фільмів жаху не треба. Хоча, може, в мене просто хороша уява і тим, в кого вона гірше розвинута буде не так бридко. Хоч зазвичай я теж не дуже вразлива.
    Вирішувати вам, на що витрачати свій час, нерви і гроші.
  •  
    Отзыв
    От этой книги получила огромное удовольствие. Прекрасный, легкий для восприятия украинский перевод, вменяемая цена за книгу этого автора, отличное оформление и очень приятная на ощупь бумага. Я люблю талантливых людей, особенно талантливых женщин. Анна Гавальда - поразительно талантливая писательница., одна из моих любимых. Прекрасный язык, способность подмечать все эти тонкости-мелочи, которые на самом деле имеют большое значение. Гавальда прекрасный психолог и ее проза всегда очень живая и наполненная эмоциями. Это сборник из двенадцати очень реалистичных историй из жизни, самых разных людей, большая часть этих историй грустные, но они не вгоняют в тоску и от них не опускаются руки. Это зарисовки из жизни, маленькие вроде бы сценки-миниатюры, через каждую из которых ощущается вся жизнь и характер каждого из героев, его переживания и сомнения. Анна Гавальда пишет просто, но не позволяет себе "переливать из пустого в порожнее", как это делают очень многие современные женские авторы. Рекомендую именно это издание.
  •  
    Анна Гавальда
    Анна Гавальда мне очень нравится. От ее книг можно получить много эмоций, которых в жизненной рутине часто недостает. В основном - это эмоции грустные, но от такой книги на душе становится светлее легче.
    Романы мне понравились больше, хотя рассказы, собранные в этой книге, тоже очень талантливо написаны.
    Сложно передать в словах впечатления от книги - если они эмоциональные. Объективно - это истории разных людей. Гавальда подмечает детали, мелочи: кто как одет, как посмотрел, какие слова сказал и все это имеет значение, как жесты.
    Книга в которой много тепла, иронии, светлой грусти и человечности. Читается не на одном дыхании, а так, то над каждым рассказом хочется немного подумать.
    Книга в которой много контрастов, как в жизни. Сильно пишет Анна Гавальда, по крайней мере для меня. Не думаю, что книга для молодых девушек, а женщинам зрелым - скорее всего понравится. Попробовать стоит, только тогда понятно - ваше-не ваше.
    В переводе на украинский, было эту книгу не просто читать, некоторые слова есть малораспостраненные.
  •  
    Не все так просто
    В мене така асоціація з цією книгою: якби я зустріла приятельку, яку давно не бачила, та вирішила випити десь з нею кави, балакаючи про все на світі:

    --Про "випадкові зустрічі з чоловіками, яким вдалося вас переконати, ніби вони неодружені та не цілком щасливі."
    --Про "у гінекологів є один прийомчик. Коли жінка всідається в кріслі з розведеними ногами, вони починають ставити їй купу несподіваних запитань, щоб пацієнтка бодай ненадовго забула про свою незручну позу."
    --Про "Сара Бріо - не красуня. Вона гарненька, а це трохи інше."
    --І ще щось таке.

    Впевнена, що кожен знайде для себе близькі йому ситуації. Є новела дуже сумна, але є і така, що дуже позитивна. Цілком, як і наше життя.

    Авторці вдається простими словами викликати цілу плеяду почуттів.

    Книжка чудово підійде для легкого читання, коли бажаєш розгрузити мозок. Але не через те, що вона примітивна! Ні. А через те, що тут немає складних філософських роздумів, риторичних питань, складних протистоянь Добра та Зла тощо. Іноді - це те, що треба. Ніяких ускладнень. Про таке кажуть: "Як бальзам на душу". Чимало новел описують непрості випробування, але все одно вони легкі. Так легко писати - це талант. Читається за 1-2 вечори.

    5 балів.
 
Характеристики Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав
Автор
Анна Гавальда
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Перекладна проза
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1999
Переводчик
Евгения Кононенко
Количество страниц
144 стр.
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый
Шрифт
Permian Serif Typeface
Тираж
2300
ISBN
978-617-679-117-1
Вес
240 гр.
Тип
Бумажная
 

Об авторе Мені б хотілось, щоби хтось мене десь чекав