мене взагалі легко пробиває на емоції під час читання, але ця частина мемуарів просто жесть. по-перше, мене щиро вибішував один так би мовити антагоніст, от чесно дуже хотілося йому прописати з вертушки. тут автор молодець, треба вміти створити такого персонажа в дитячій книжці, щоб дійсно хотілося його десь прикопати. а по-друге, на останньому реченні передпередостаннього розділу, я поняла ВСЕ і з тих пір і до самого кінця книги просто ридала, захлинаючись сльозами і соплями, все як положено. якщо без спойлерів, Арчибальд з Бартоломе вирушають в нову пригоду, а точніше у пошукову експедицію. оскільки події відбуваються взимку, та ще й за досить важких погодних умов, в цій частині ще більше уваги приділяється хворобі легень Бартоломе, про яку ми знаємо з попереднього тому. та й узагалі, в цій історії вже Бартоломе стає головним героєм. тут не тільки про його здоров'я, а про його життя, стосунки з батьками й друзями (чи то пак, з відсутністю друзів через хворобу), про прийняття себе. в першому томі - хвороба Непам'ять, в другому - forbidden love і почуття провини, а в третьому - втрата і її переживання з усіма витікаючими наслідками. це було дуже жоско, хз як буде дітям, але я ридала, як і всі мої знайомі дорослі, які читали цю книгу. автор не забуває про персонажів з минулих історій, вони так само близькі до головних героїв. багато пише про сім'ю і дружбу. неймовірна книжка, хоч і така болюча. ніколи не втомлюся повторювати, які ж у Саное надзвичайні ілюстрації. вони ідеально підходять по вайбу і передають найяскравіші моменти. Мікаель дуже завдячує Саное, бо без цих картинок сприймалося б зовсім по-іншому. ще я була в захваті, коли побачила на додачу до звичної вже мапи велику розгортку з планом потяга "Зоря Чарівнокорів"

Ця історія тримає міцно. Вона зачаровує, затягує в свій світ так глибоко, що здається, ніби ти сам там, поруч із героями. Прив’язуєшся до персонажів так, наче це твої близькі, і коли вони страждають, відчуваєш кожен удар разом із ними. Їхні радощі – це твої радощі, їхній біль – твій власний. Третій том має більше сюжетних ліній та перепетій, ніж перші дві книги. В цій історії ми зустрічаємо добре відомих героїі, а також зустрічаємо нових. Варто зауважити, що про вже відомих героїм ми дізнаємося маленькі таємниці їхнього дитинства. Багато додаткох сюжетних ліній створюють цікаву композицію історії Лисів та їх друзів. Мешканці Чарівнокорів готуються до Йоля (головноно свята в лісі), кожен мешканець оповитий святковим настроєм, атмосферою. Кожен житель від найменшого до найбільшого перебуває в очікуванні зустрічей з найріднішими, ну і звісно ж смаколиків та подарунків. Але от чого найбільше чекає малий лис Бартоломе, так це своїх батьків, які повинні повернутися після своєї довгої мандрівки. І ось нарешті настає день їхнього повернення, але славнозвісний паротяг "Зоря Чарівнокорів", прибуває без них. У малого детектива та його рідного дядька Арчибальда, з'являється складне й вкрай важливе завдання, знайти батьків Бартоломе. Шукаючи зниклих батьків Бартоломей знаходить друга Ведмедя, допомагає відновити справедливість. Арчибальд теж має не лише віднайти свою сестру, а й відновити свою репутацію, дописати книгу. Багатосюжетність книги створює особливу атмосферу. Паралельно це книга про сімейні відносини, про дружбу, про порятунок, про турботу, про зцілення душ, про віру й надію на те, що все буде добре, і з часом все стане на свої місця. ♡маленька читачка з великим серцем♡